Запитання

1. Що таке множина? Як множина співвідноситься з обсягом терміна і універсумом міркування?

2. Чи може множина входити до складу своїх елементів? Як можна визначити елементи множини?

3.

4. Чим скінчена множина відрізняється від нескінченої? До якої з цих множин належить порожня множина?

5. Для чого використовується порожня множина? Чи завжди будь-яка множина містить порожню множину?

6. Що таке нечітка множина? Чим вона відрізняється від не- скінченої множини?

7. Що таке підмножина? Як розрізняють елементи множини та її підмножини?

8. Чим відрізняється універсум міркування від універсальної множини?

9. Що таке речення? За якими ознаками речення поділяють на розповідні, запитальні та спонукальні?

10. Як можна визначити розповідне речення? Чим зміст розпо­відного речення відрізняється від твердження? Які розповідні ре­чення є стверджувальними і запереченими?

11. Як можна визначити розповідне двоскладне речення? Що таке граматичний центр, як він виражається і яка його роль у реченні?

12. Що означає підмет і як він буває виражений? Чим відрізня­ється підмет від групи підмета?

13. Що таке присудок і як він співвідноситься з групою при­судка? Які критерії визначення присудка в реченні та встановлення його межі?

14. Як співвідноситься розповідне двоскладне речення із су­дженням? Яким чином співвідносяться підмет і суб’єкт, присудок і предикат, група підмета і обсяг суб’єкта, група присудка і обсяг предиката? Чим відрізняється судження від речення?

15. Яке визначення судження? Чим судження відрізняється від поняття? Які структурні елементи судження? Що таке нормальна форма судження? Які судження вважаються простими, а які - складними?

16. Як можна визначити висловлювання? Що таке описове ви­словлювання? Чим предметне значення описового висловлювання відрізняється від смислового? Які описові висловлювання назива­ють простими, а які - складними?

17.

18. Як можна визначити нормативне висловлювання? Що яв­ляють собою висловлювання про право і висловлювання про обов’язок? Як оцінюються нормативні висловлювання?

19. Що таке функція, аргумент функції і значення функції? Як можна визначити місткість функції і області можливих аргументів функції? Що таке область визначення і область значення функції?

20. Чим предметно-предметна функція відрізняється від пред- метно-істиннісної та істиннісно-істинісної функцій? Як предметно­предметна функція співвідноситься з іменною функцією, а пред- метно-істиннісна функція із пропозиційною функцією?

21. Як можна визначити іменну функцію та ім’я? Що таке власні і загальні, прості та складні імена?

22. Як можна визначити пропозиційну функцію? Яким чином вона співвідноситься із висловлюванням?

23. Що таке предикат як пропозиційна функція в логіці преди­катів і чим він відрізняється від предиката у традиційній логіці? Чим відрізняються одномісні та багатомісні предикати від одноз­начних, двозначних і багатозначних предикатів?

24. Що являє собою квантор як пропозиційна функція в логіці предикатів і чим він відрізняється від квантора у традиційній логіці?

25. Як істиннісно-істинісна функція співвідноситься із пропо- зиційною функцією? Яке визначення логічного сполучника як про- позиційної функції?

26. Як можна визначити припущення бівалентності та функціо­нальності в логіці висловлювань? Яким чином визначаються припу­щення непорожнечі універсуму міркування у традиційній логіці та логіці предикатів? Чим відрізняється припущення об’ємності у тра­диційній логіці від припущення естенсіональності в логіці предика­тів? Що таке припущення естенсіональності в логіці предикатів?

27. Як можна визначити складні описові висловлювання і ло­гічні сполучники? Яким чином складні описові висловлювання пе­рекладаються на мову традиційної логіки?

28.

29. Коли термін вважають розподіленим у простому предика­тивному судженні? Коли термін вважається нерозподіленим у про­стому предикативному судженні? Як можна визначити розподіле- ність термінів у простому предикативному судженні?

30. Як співвідносяться просте описове висловлювання і пропо- зиційна функція в логіці предикатів? Які дії слід виконати щоб пе­рекласти на логіку предикатів вирази природної мови і предикати­вні судження традиційної логіки? Яка специфіка перекладу прос­тих і складних предикативних суджень традиційної логіки на мову логіки предикатів?

31. Як можна визначити проблему розв’язання у сучасній логі­ці? Які існують процедури розв’язання?

32. Яка методика побудови таблиць істинності? Як будуються аналітичні таблиці в логіці висловлювань? Яка методика побудови аналітичних таблиць в логіці предикатів?