Функція почуттів
Спробуємо зараз детальніше розглянути, яку функцію має таке почуття, як самотність. Нам може стати в пригоді поняття «настрою». Провести межу між почуттями і настроєм не так просто, оскільки це споріднені афективні поняття.
Настрій — більш загальне поняття і стосується світу в цілому. А почуття зазвичай спрямовуються на один конкретний свідомий об’єкт або кілька. Також настрій часто триватиме упродовж довшого періоду часу. Буває конкретна самотність, коли втрачаєш когось, хто був тобі близьким, але також є невиразна самотність, коли не знаєш точно, чого або кого тобі бракує. Розмежування почуттів і настрою не настільки важливе для нашого подальшого обговорення самотності як афективного поняття, тому я говоритиму про почуття і настрій як про взаємозамінні явища.Настрій показує, як ми почуваємося. Нам або так, або по-іншому. Якщо хтось питає «як ти?», ми завжди маємо відповідь на це запитання, навіть якщо не обов’язково чесну. Відповідь завжди буде: «У мене все гаразд». Стан, коли «все гаразд», також є афективним станом, хоч і не найцікавішим. На думку Гайдеґґера, почуття і настрій не цілком суб’єктивні, це радше «основний спосіб перебувати поза межами самих себе»[87]. І в той же час почуття і настрій дають нам контакт із самими собою. Почуття надає доступ до самого себе і до світу назовні, але саме тому, що почуття має змогу щось відкривати, воно також може приховувати і таким чином давати неадекватне уявлення як про себе, так і про світ[88]. Без настрою нема підстав бути зорієнтованим на щось одне, а не на інше, тому що відсутність настрою також означатиме відсутність значення. Не буває досвіду без настрою, і якщо б ми спробували уявити собі такий досвід, він виявився б незрозумілим, тому що ніщо не мало б якогось значення.
Настрій розкриває наше ставлення до світу, до інших людей і до нас самих; різні настрої відкриватимуть різні світи і різні сторони нас. Деякі настрої, такі як занепокоєння і нудьга, відкривають світ віддалено, тоді як інші — наприклад, радість — розкривають близькість до світу. Однак ті настрої, які розкривають близькість до речей, як правило, відволікають увагу. В радості твоя увага зосереджена на тому, що приносить радість, тоді як відчуження, яке перетворює все на нудьгу, ймовірно, спрямує твою увагу на власне настрій. У самотності твоя увага, найімовірніше, буде спрямована на брак чогось, це становить її сутність. Деякі настрої відкривають тебе для соціуму, а інші призводять до соціального відчуження. Самотність містить у собі прагнення соціального, але на практиці часто призводить до соціального відчуження.