<<
>>

Громада

Під впливом ідейного компонента переселення, що мала перед­усім релігійний зміст і часто позначалася мотивами ухиляння від полі­тичного тиску на батьківщині, складалися самоврядні громади, члени яких були свідомі „внутрішньої свободи".

Токвіль пише, що „в жодній частині країни принцип свободи не здійснювався так повно й широко, як у штатах Нової Англії"[382].

Організаційні форми самоврядування набули характеру засад- ничих принципів створення законодавства. До них належали: „участь народу в загальних справах, вільне голосування з питань про податки, відповідальність представників влади перед народом, особиста свобо­да й суд присяжних". Токвіль наголошує, що всі перелічені принципи сприймалися одностайно і ставали нормами життя в Новій Англії. По­ширювалися вони через громади, що утвердилися остаточно вже з 1650-х років. „Громада була тим місцем, яке об'єднувало й міцно зв'язувало людей і де вони могли... здійснити свої права й виконувати свої обов'язки"[383]. Громада обирала посадових осіб, встановлювала мі­сцеві податки, піклувалася про дотримання громадського порядку, утримувала нужденних, піклувалася про освіту й організовувала без­пеку. Щодо останнього, то цікавим є те, що, наприклад, у штаті Кон­нектикут усі громадяни віком понад шістнадцять років були зобов'язані носити зброю. Вже в ХѴІІ ст. тут обиралися всі посадові особи вико­навчої влади й між ними - губернатор. На відміну від Європи, де полі­тичне життя організовувала центральна влада, в Америці, навпаки, „громада утворилася раніше, ніж округа; округа з'явилася раніше за штат, а штат раніше, ніж уся конфедерація"[384].

Отже, найважливішим соціальним чинником підтримки індивіду­альної свободи й підтримки демократії в теорії Токвіля є громада, або, в політичному аспекті, громадське самоврядування.

Органи місцевого самоврядування покладали на себе функцію освіти населення.

Влада одержала право штрафувати батьків, які не віддавали дітей до школи. Освіта розглядається як вкрай необхідна умова кращого соціального облаштування життя. Освіта необхідна для забезпечення „принципу народовладдя" - наступного важливого чин­ника, який складається на рівні громади і проймає собою всю політич­ну систему врядування в Америці.

Токвіль виводить політичні інститути США з громади та системи громад. Громада відповідає природі людини в тому, що як тільки люди збираються разом, громада виникає „нібито сама собою". Слід пам'ятати, що свобода в громаді не встановлюється спеціальними зу­силлями людей, а розвивається стихійно, сама собою і залежить від відповідності громадського життя формам політичного врядування в державі. "Можна твердити, - пише Токвіль, - що жоден з народів Єв­ропи не знає, що таке незалежність громади. Між тим саме в громаді полягає сила свободи народу"[385]. Встановлення громадських інститутів є головним чинником демократизації суспільства і ствердження неза­лежності народу від свавілля вищої влади. Громадські інститути „від­кривають народові шлях до свободи". З іншого боку, важливо, щоб громадське життя вивершувалося належними громадськими інституці­ями влади. Інакше політичний режим деспотичної держави проника­тиме й до громади, а деспотизм, „загнаний у середину громади", роз­кладатиме її й корумпуватиме стосунки.

Через громаду народ здійснює владу безпосередньо. Основною формою урядування громади є рівні вибори посадових осіб, які здійс­нюють різноманітні функції на місцевому і загальнодержавному рівнях. У США школа для поселення стає неодмінною умовою, закріпленою законодавчо, проте саме громада збирає кошти на будівництво, будує й керує школою. Тут Токвіль бачить разючу відмінність між станови­щем народів Європи й Америки. У Європі центральний уряд посилає своїх працівників до громад і контролює їх, тоді як в Америці, навпаки, громада використовує своїх посадовців із загальнодержавною метою, і навіть збирачів податків для держави обирає громада.

6.4.

<< | >>
Источник: Карась Анатолій. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Монографія. - Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2003. - 520 с.. 2003

Еще по теме Громада: