<<
>>

Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади

Сенс громадського самоврядування полягає ще й у тому, щоб якомога більше людей зацікавити справами суспільства. Активність членів громади визначає силу громади. А що люди, на думку Токвіля, звичайно „тяжіють до сили", то вони зацікавлені подвійно - і в силі своєї громади, і в могутності країни, яка складається із системи гро­мад.

Не забудьмо спостереження Токвіля про те, що „в підкореній кра­їні любов до своєї вітчизни неминуче слабне". Відповідно в Сполуче­них Штатах "справедливо вважають, що любов до батьківщини є своє­рідним культом, що люди тим щиріше його сповідують, чим частіше його справляють".

Сила громад складає самостійну царину громадського життя відносно державної влади і, як вважає Токвіль, функції центральної влади значно обмежені, подібно до того, як посадові особи, призначе­ні, а не обрані, скрізь мають менші повноваження. Відтак округа в США не відіграє ролі політичної одиниці.

Токвіль цілком свідомо розмежовує громадську та державну сфери, поза якими діють „тільки приватні інтереси". Громади, об'єднані разом, утворюють штат, який є носієм державної влади. Че­рез громади здійснюється принцип народовладдя і складаються гро­мадянські відносини між індивідом і державою. Статус громадянина демократичної держави зумовлюється передусім силою і значенням громади в політичному житті країни, а не самою державною владою,

яка за інших історичних і політичних умов воліє розглядати громадя­нина радше в статусі підлеглого.

Слід визнати, що поняття і громадянського суспільства, і грома­дянина в сенсі їх народження громадою і громадською активністю на­буває дещо іншої інтерпретації, аніж за тих соціально-політичних умов, коли все політичне життя визначається на рівнях центральної держав­ної влади. Громадянське суспільство створюється не просто „знизу", а передусім через громади з їхнім засадничим принципом самовряду­вання; громадянами індивіди стають передусім у громадах, де здійс­нюються принципи рівності і демократії.

Властиво громади делегують на вищих рівнях політичної влади значення громадянства; громади утворюють міста, а не міста - громади. Стосунки людей у громаді та між громадянами утворюють мережу значень навколо принципу рівно­сті й набувають означення - громадянських стосунків. Справа полі­тичної влади в тому, визнавати чи не визнавати громадянський статус народу і демократичні політичні режими, які, опираючись на принцип народовладдя, легко й послідовно зберігають за народом його грома­дянські права і стверджують статус громадянина. Тому сила громади в суспільстві за природою речей має бути первинною щодо політичної влади й контролювати останню.

Громада здатна проводити власну владу, опираючись на прин­ципи рівності й самоврядування задля власної безпеки і безпеки інди­відів. Токвіль визначає два можливих способи контролювати владу з тим, щоб обмежувати її силу. („Нація має два способи послабити силу влади"). Перший спосіб, типовий для Європи, полягає в намаганні по­слаблювати владу „в самісіньких її підвалинах", урізуючи можливості громади самостійно захищати права її членів. Токвіль іронізує, що таке послаблення прав і можливостей людей боронити самих себе „в Євро­пі, звичайно, називається встановлення свободи". Існує, проте, інший спосіб „зменшити роль влади в суспільстві", що не передбачає обме­жувати суспільство його можливостей і не потребує позбавляти індиві­дів їхніх громадянських прав. Необхідно подбати про те, щоб політич­на влада була розосереджена і передана до різних рук. Найкраща влада та, що найменш помітна в повсякденному житті народу. Так мо­же ставатися, якщо влада цілком зосереджена в самій громаді. У США даний принцип стверджується тим, що влада округу не має права втручатися в діяльність громади. Це позначається відсутністю ієрархії в адміністративному управлінні штатом.

Громада є таким центром, де зосереджені не лише засади управління суспільством, але й „всі почуття людей". Проте не скрізь у США роль громад однакова. У міру просування на південь вона змен­шується і стає менш активною. Зростає роль урядовця, звужується влада виборців, громадські збори проводяться значно рідше, від гро­мади до округу переходять адміністративні функції. Це веде до того, що мешканці поселень, містечок і міст не можуть безпосередньо впли­вати на справи громади і суспільства. Послаблення громади і грома­дянського суспільства за рахунок посилення й централізації політичної влади негативно позначається на рівні добробуту населення південних штатів. Токвіль цілком переконаний, що „об'єднана сила громадян" не дорівнює „урядовій чи державній владі", вона співмірна з силою гро­мад та стосунками між індивідами, що складаються в систему громад. Таким чином, система громад, дуже різних за своїми культурними, ви­робничими та фаховими особливостями, загалом утворюють єдину субсидіарну систему взаємопримноження вмінь, здібностей і добро­буту.

6.5.

<< | >>
Источник: Карась Анатолій. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпретаціях: Монографія. - Київ; Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,2003. - 520 с.. 2003

Еще по теме Взаємодоповнювальна сила громади і сила влади: