ПЕРЕДМОВА
Актуальність дослідження молодого науковця, кандидата філософських наук викладача Кіровоградського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ Віталія Ігнатьєва полягає в тому, що суспільні трансформації, які відбуваються в українському соціумі, торкнулись докорінних сфер нашої життєдіяльності і обумовили необхідність розробки нових концепцій, підходів, інтерпретацій відомих соціально- філософських теорій, узагальнюючи розробки як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників.
Формування множини соціально-
філософських парадигм, концепцій, інтерпретацій є характерним для складного саморозкриття нелінійно структурованого соціального організму світової спільноти. З другого боку така концептуальна плюральність може призвести до зречення теоретичного мислення і стати приводом для утвердження скептицизму, нігілізму і агностицизму, що демонструють різні постмодерністські дискурси. Тому в ролі метатеоретичних ланок, які здатні поєднати, класифікувати різні когнітивні версії, виступають семантичні фільтри, критерії, що формуються світоглядною основою філософії.
У цьому контексті досить актуальною є спроба автора не створювати чергову теорію нації, не популяризувати одну із багатьох вже
наявних теорій, а осмислити їх через зміст
світоглядно-філософської дозволяє подолати осмислення соціального
структури. Це фрагментарність явища нації і
концептуалізувати велике за обсягом теоретичне надбання когнітивних проблем. Окрім цього такий підхід допомагає формувати аксіологічну основу осмислення філософії нації в контексті сучасних складних інтеграційних/дезінтеграційних процесів.
У процесі формування єдиного соціального простору трансформації переживають і такі найбільші історично сформовані спільноти як нації. У той час, коли основна маса академічної літератури, майже згодилася на тому, що “епоха націоналізму”, в широкому сенсі завершена епохою глобалізації, автор монографії звертає увагу на неузгодженість між теоретичним осмисленням дійсності і її практичним процесом реалізації. А саме, чим інтенсивніше рухаються глобалізаційні процеси, тим більше народжується національних держав і спільнот.
Така неузгодженість, на думку автора, полягає в тому, що теоретичний, методологічний інструментарій не здатен описати складні нелінійні процеси, що вимагає формування в середині самої соціальної філософії ускладнення парадигмального мислення. Саме через таке філософське парадигмальне протистояння автором було розглянуто теоретично- і практично-суперечливе явище націоналізму. І виявилось, що його складність відображає складність сучасних глобалізаційних процесів, які були запущені саме механізмом формування нації як спільноти.Автор вперше обґрунтував і виніс на обговорення філософами методологічний підхід, що дозволяє виділити в окремий предмет дослідження світоглядно-ідеологічний компонент нації (націософії) і тим самим відділити його від суспільно-емпіричних форм прояву нації (націології). Це дозволяє визначити специфіку філософської складової теорії нації, за допомогою якої розкривається
онтологічний і методологічний зміст суперечностей практичної і теоретичної націологічної проблематики. Зміст
дослідження розгортається як логічна послідовність аналітичних процедур, що висвітлюють сутність і зміст націософії в контексті парадигмальних змін сучасної теорії пізнання.
Отже, монографія В. А. Ігнатьєва присвячена актуальній проблемі, вирішення якої формує якісно новий напрям у дослідженні теорії нації і тому потребує уваги з боку філософської громади.
Володимир Бех, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України,
Київ, вересень 2010 року