ПІСЛЯМОВА

Розвиток інформаційних комунікацій та інформаційно-ко­мунікаційних технологій здійснювався у соціумі по лінії їх уск­ладнення й диверсифікації у вигляді послідовного переходу від простих моделей до складних.

Поняття інформаційна комунікація — складний культур­но-історичний феномен, за яким легко вгадуються ті або інші суспільні потреби, світоглядні принципи й ціннісні орієнтації, що дозволяє визначити інформаційно-комунікаційні техно­логії як соціально обумовлену сукупність інтегрованих при­йомів і методів інформаційно-комунікативної дії, технічних і програмних засобів, які використовуються в процесі обміну продуктами матеріальної й духовної діяльності і взаємодії між індивідами, соціальними прошарками і групами, з метою збо­ру, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і ви­користання інформації для регуляції й управління процесами життєдіяльності.

Дослідження статусу й місця сучасних інформаційних ко­мунікацій в соціально-економічній сфері дозволяє вести мову про існування тенденцій, пов’язані з процесами вертикальної дезинтеграцій Це забезпечується за допомогою достатньо склад­ної інфраструктури комунікацій і комп’ютерного устаткування, яка і дозволяє забезпечувати контроль і координацію діяльності. Інформаційно-комунікативні технології, тут використовуються як інструмент вирішення складних проблем корпорацій в умо­вах сучасного глобалізованого ринку. Використання цього інс­трументу дає суперечливі результати з точки зору використай- ня різних моделей інформаційних комунікацій. Поява нових соціальних прошарків веде до зростання рівня складності со­ціальних відносин, що виявляється в сучасних інформаційних конфліктах і з необхідністю веде до урахування й використання всіх семіотичних аспектів інформації: знакового, смислового й прагматичного.

З іншого боку, процес комунікаційної модифікації інформа­ції в інформаційно-комунікаційних каналах може мати негатив­ні наслідки як для окремої особистості, так і для суспільства.

Використання сучасних інформаційно-комунікаційних тех­нологій у сфері культури суттєво підвищує інтенсивний інфор­маційний обмін. У той же час, перетворення інформації в товар призводить до того, що товарні відносини неминуче розпов­сюджуються на сферу культури. Йде нерівномірний розподіл у світі наукових і культурних центрів. Виникає багато супере­чливих оцінок з питання якості споживаної інформації. Можна вести мову про факт глобального впливу сучасних інформацій­но-комунікаційних технологій більшою мірою на рівні деяких специфічних контекстів, аніж на загальному рівні суспільної свідомості.

У сучасному світі бурхливого розвитку інформаційно-ко­мунікаційних технологій, методів інформаційних впливів бага­то чого залежить як від суб’єктів інформаційно-комунікативної дії, так і від характеру соціальних відносин, між цими суб’єктами. Діяльність суб’єктів інформування в сучасному світі зрештою визначатиметься соціальними чинниками. Шляхи розвитку інформатизації суспільства виявляються пов’язаними з труд­нощами і чреваті конфліктами, але ці конфлікти зазвичай по­роджені не тільки технічними проблемами інформатизації або комунікації. Це, перш за все, проблеми самого суспільства і для їх вирішення необхідними є зусилля у соціальній сфері.

Нові інформаційно-комунікаційні технології створюють унікальні можливості прямого діалогу між людьми практично незалежно від ситуації і їх фізичного місцезнаходження. Але з іншого боку, інформаційно-комунікаційні технології можуть не тільки полегшувати комунікацію, але й внаслідок своєї інс­трументальної природи її ускладнювати. Симбіоз інформа­ційно-комунікаційних і соціальних технологій в сукупності з використанням можливостей сучасних біотехнологій несе по­тенціал, здатний зруйнувати багато конститутивних елементів у традиційній структурі людського досвіду, поставити його під контроль, а в перспективі і зовсім замінити його.

У країнах перехідного типу, до яких відноситься й Україна, інформаційна складова відіграє особливу роль у державному управлінні перехідними перетвореннями. Інформаційна полі­тика влади може як сприяти швидкому встановленню нових соціальних порядків, так і деформувати демократичну спрямо­ваність соціально-політичного процесу.

Аналіз місця й ролі інформаційно-комунікаційних техно­логій у соціальних відносинах в сучасній Україні свідчить, що розвиток моделей інформаційно-комунікаційних технологій в 90-і роки (часи становлення української державності) був ба­гато в чому детермінований процесами глобального транзиту варіантів інституціалізації сфери суспільних відносин. Розви­ток шляхом технократичної медіатизації (з допомогою тільки програмно-технічних засобів і інформаційно-комунікаційних технологій, симуляцій), модіфікацій інформації або перетво­рення її в зону владно-дисциплінарного контролю робить вель­ми проблематичним розвиток інформаційно-комунікаційних технологій як інструменту інстуціоналізації сфери суспільних відносин, як засобу забезпечення інформаційної безпеки і ство­рення позитивної репутації України на міжнародній арені.