Проблему розробки методології професійної діяльності вперше усвідомив Г. П. Щедровицький (1929 - 1994).
Він організував Московський методологічний гурток, методологічний рух і випускав часопис „Вопросы методологии”.
Потреба розвитку методології була викликана необхідністю реформування соціально-економічних і політичних відносин, що сформувалися в Радянському Союзі в 70 - 80-х роках ХХ століття.
Марксистсько-ленінська філософія була неспроможна запропонувати більш досконалий поняттєвий апарат. Г. П. Щедровицький і його школа намагалися подолати цей недолік. Говорячи про внесок Московського методологічного гуртка й особисто Г. П. Щедровицького в розвиток методології, слід сказати про гносеологічні причини, які його породили: низький рівень інтелектуальної культури політичної еліти Радянського Союзу, учених гуманітарної галузі об'єктивно вимагав відмовитися від чинних стереотипів та догм, що висувало на порядок денний проблему кардинального вдосконалення культури мислення, особливо учених у галузі соціальних наук. На жаль, його зусилля не були затребувані ні теорією, ні практикою. Політична й гуманітарна еліта була не готова до сприйняття цих новаторських ідей.Сьогодні в Україні проблеми методології активно розробляють і пропагують А. В. Фурман і його наукова школа. А. В. Фурман очолює інститут, який займається проблемами методології, випускає методологічний альманах „Вітакультурний млин”. На жаль, історія повторюється: розробки та ідеї А. В. Фурмана і його школи фактично ігнорують. Тому метою розділу є, по-перше, уточнення поняття „методологія професійної діяльності”, по-друге, дослідження умов оволодіння методологією в навчально-виховному процесі за допомогою подальшої побудови моделі людини, по-третє, аналіз впливу наукової картини світу на оволодіння методологією професійної діяльності.
3.1.