<<
>>

Вступ

Сірі, Ібен та Луні

All is loneliness here for me

Loneliness here for me...

Loneliness

Moondog

Майже все, що я думав, ніби знаю про самот­ність, як виявилося, не відповідає дійсності.

Я думав, що самот­ніх чоловіків більше, ніж жінок, і що самот­ні люди — одинокіші за інших. Я припускав, що значне зростання кількості одиноких людей матиме істотний вплив на кількість самот­ніх. Я думав, що соціальні медіа спричинилися до збільшення самот­ності, витіснивши звичну соціалізованість. Я гадав, що, незважаючи на те що самот­ність — суб’єктивне явище, її можна краще зрозуміти, виходячи з соціального оточення індивіда, ніж з його індивідуальних схильностей. Я вважав, що скандинавські країни мали високий рівень самот­ності, а також, що чисельність самот­ніх збільшувалася. Крім того, я припускав, що таке збільшення було пов’язане з пізньомодерним індивідуалізмом і що в індивідуалістському суспільстві рівень самот­ності вищий, ніж у колективному.

Ще ніколи мені не доводилося працювати з темою, де за припущення, з якими я починав роботу, мало не ставало соромно. Такі уявлення доволі поширені. Можна сказати, що це стандартна картина, яку нам презентують мас-медіа, де часто використовується вислів «епідемія самот­ності»; задавши у Google пошук «Loneliess + Epidemic», за якусь мить отримуєш майже 400 тисяч результатів. Проте ці уявлення дають нам надто оманливу картину проблеми самот­ності. Непросто побачити, що існує якась інша «епідемія самот­ності», відмінна від тієї, що розгортається перед нами, коли шукати частоту згадувань слова «самот­ність» у мас-медіа, де упродовж кількох років воно лунає дедалі частіше. На самот­ність звертають дедалі більше уваги, але це не означає, що тієї самот­ності, на яку звертають увагу, побільшало.

Правильне твердження одне: самот­ність може бути серйозною проблемою для тих, хто її досвідчує. Самот­ність має серйозні наслідки для якості життя багатьох людей, а також для їхнього фізичного та психічного здоров’я. До того ж про це непросто говорити, оскільки самот­ність уважають настільки ганебною. Водночас, перебуваючи на самоті, ми можемо переживати найкращі моменти. Самот­ність говорить нам щось важливе про нас самих і про наше місце у світі. Ця книжка — результат моєї спроби з’ясувати, чим насправді є самот­ність, хто зазнає самот­ності, чому почуття самот­ності виникає, триває і зникає і яким може бути ставлення індивіда та суспільства до самот­ності.

<< | >>
Источник: Свендсен Ларс. Философия одиночества. Перевод с норв. Е. Воробьёвой. — М.: Прогресс-Традиция,2017. — 272 c.. 2017

Еще по теме Вступ: