Значення добровільних об'єднань
Вади демократичної форми правління долаються силами об'єднань та асоціацій, добровільно створюваними з ініціативи індивідів. Мережа добровільних товариств, об'єднань, гуртків, клубів тощо виникає під впливом дії тих самих природних потреб, які обумовлюють людей об'єднуватися в громади.
Первинною потребою залишається прагнення свободи, яке забезпечується через створення громад. Проте свобода індивідів, які перебувають у будь-якому випадку ще й у просторі політичної влади, навіть за умов демократичності останньої потребує додаткових форм для свого соціального збереження. Люди, звичайно, створюють демократичні політичні інститути, щоб оборонити себе від деспотичних зазіхань більшості або від тиску монархічної влади. Населення об'єднується в політичні партії також задля оберігання власної свободи. Однак надзвичайно важливими в справі забезпечення свободи індивіда стають об'єднання, в які люди збираються винятково добровільно, поза участю влади, і, що головне, не ставлять перед собою політичної мети. Загалом, як зауважує Токвіль, на його час у США політичні об'єднання складали лише малу частину „величезної кількості асоціацій, наявних у країні". Токвіль вражений тим, що американці „найрізноманітнішого віку, становища та інтересів" об'єднуються в найрізноманітніші гуртки, спілки, товариства. До таких об'єднань належать комерційні і промислові, релігійні і освітні, відкриті і закриті тощо. Збираючись у товариства, люди організовують школи, церкви, шпиталі і навіть в'язниці. Для американців і дрібна справа буває достатньою підставою для об'єднання спільних інтересів.Громадські об'єднання, переконаний Токвіль, є необхідною умовою успішного розв'язання спільних проблем у царині забезпечення найповнішої свободи індивіда у взаємозв'язку із загальним громадським благом. Він пише, що „найдемократичніша в світі є та країна, де люди за наших днів найбільше вдосконалили мистецтво разом досягати мети..."402 Свобода людини зазнала б небезпеки, якби люди не були схильними об'єднуватися в спілки.
Особливо важливе значення надає Токвіль здатності людей гуртуватися в буденному житті. За відсутності подібних об'єднань сама цивілізація була б під загрозою, - вважає він.Громадські асоціації виконують подвійні функції. Вони сприяють ушляхетненню людських почуттів та інтелектуальному розвиткові, оскільки створюються належні умови для відкритого спілкування людей між собою. Цікаво, що, на думку Токвіля, „в демократичних країнах майже не існує такого спілкування. Отже, його необхідно штучно створювати. І зробити це можна лише за допомогою асоціацій та об'єднань"[401]. Таку функцію попередньо назву семіотичною. Інша функція громадських організацій має прямий соціальний зміст і полягає в тому, щоб опосереднювати владу, уряд і державу зі свободою індивіда через групи спільного інтересу або через громадську активність, метою якої є спільне громадське благо. Як з цього приводу висловився Реймон Арон, свобода потребує для свого соціального збереження свободи асоціацій та побільшення добровільних організацій[402].
402
Там само. - С. 415.
Добровільні громадські організації, за Токвілем, примножуються не тільки внаслідок демократичних соціальних умов, але також, що варто підкреслити, в умовах слабкості державних і політичних інститутів, спричиненої природною ходою тогочасного американського розвитку, обумовленого переселенцями.
Поширення громадських асоціацій за умов політичної слабкості державних структур спричинило поважну теоретичну дискусію щодо суті громадянського суспільства вже в кінці ХХ століття - я звернуся до неї далі. Тим часом, згідно з Токвіллем, у громадських організаціях люди набувають можливостей порозуміння з багатьох питань соціального змісту. Передусім завдяки громадській активності індивіди навчаються розуміти не лише свої цілі в згоді з іншими людьми, але й усвідомлювати межі власних здібностей і спроможностей. Іншими словами, громадська активність визначає соціальну участь людини у творенні власної долі на шляху добровільного долання індивідуалістичного егоїзму.
Останній Токвіль вважає радше залишковим явищем варварського суспільства, яке за умов демократичної рівності має поступитися іншим нормам морального значення, необхідним для підтримки суспільної єдності і справедливої державної політики. Громадські спілки та асоціації покликані соціалізувати індивідів, прищеплювати їм демократичні манери і способи мислення. Вони є головним засобом для усунення вад демократичного режиму і для сприяння державним інституціям діяти ефективніше й динамічніше особливо в сенсі орієнтування уряду на служіння громадським справам у той спосіб, щоб при цьому не нехтувалися приватні інтереси громадян. За активної участі громадських організацій тиск врядування зменшується, а державний примус оминає свободу індивіда щодо вибору ним своєї діяльності.Спостереження Токвіля має принциповий характер у визначенні ним місця державної влади, яке він надає їй у відношеннях з людиною. Оскільки суспільні потреби і зв'язки неперервно ускладнюються, то людина самостійно має дедалі меншу спроможність забезпечувати себе навіть найнеобхіднішими умовами існування. А тому людина потребує допомоги і там, де громадські організації слабкі, нерозвинені або непопулярні, вона, звичайно, звертається в своїх сподіваннях до влади. Зі свого боку, політична влада охоче використовує такі народні апеляції на свою користь, конвертуючи їх у свою підтримку і, по суті, усуває людину від власної ініціативи. Отже, природну тенденцію влади до самопосилення за рахунок перетворення громадян у підданих можуть корелювати добровільні асоціації або їх мережі, що складають ядро громадянського суспільства, за Токвіллем.
Найбільше уваги в стримуванні самопороджувальної бюрократії владних інститутів Токвіль приділяв поширенню американських асоціацій, „утворених за спільністю інтелектуальних та моральних інтересів".
6.8.