Хронологія

Знак ± означає, що вказана дата є приблизною, дуже часто це стосується періоду діяльності філософів та їхнього навчання. У таких випадках я намагався вказувати роки, які відповідають тому, що в Античності називали akme, тобто моменту досягнення філософом зрілості чи вершини діяльності і визнання.

Цінні біо-бібліографічні дані про різних філософів можна знайти в: Goulet R. Dictionnaire des philosophies antiques. - I. Abammon a Axiothea; II. Babelyca a Dyscolyus. - Paris, 1994.

bgcolor=white>360±i далі

	До Різдва Христового
850-750 700? 650±?	Складання Гомерових поем. ГЕСІОД. Подорож АРИСТЕЯ з ПРОКОНЕСА в центральну Азію і складання його поеми «Аримаспея».
640±	ЕПІМЕНІД здійснює очищувальне жертвопринесення в Афінах
600-550	У грецьких колоніях в Малій Азії з’являються перші мислителі: ФАЛЕС МІЛЕТСЬКИЙ, який передбачає затемнення сонця 28 травня 585 року, АНАКСИМАНДР, АНАКСИМЕН.
600±	Як історичні, так і легендарні постаті семи мудреців: СОЛОН, ПІТТАК з МІТІЛЕНИ, ХІЛОН зі СПАР- ТИ, БІАНТ із ПРІЄНИ, ПЕРІАНДР із КОРІНФА, КЛЕОБУЛзЛІНДА.
594±	СОЛОН, афінський державний діяч та поет, який згодом буде вважатись одним з семи мудреців.
560±?	АБАРІС, персонаж, якого піфагорійська та пла- тонівська традиції пов’язують з ПІФАГОРОМ.
540±?	КСЕНОФАН, виходець з Колофона, грецької колонії у Малій Азії, який переїхав у Елею, грецьку колонію в Південній Італії.
540±? 532±	ФЕОГНІД, елегійний поет: аристократична мораль. ПІФАГОР, виходець з острова Самос, який емігрував у грецькі колонії Південної Італії - Кротон, а згодом і Мета- понт. Про ПІФАГОРА казали, що він був реінкарнацією (легендарного) філософа ГЕРМОТІМАз КЛАЗОМЕН.
504± 5OO± 490-429	ГЕРАКЛІТ з ЕФЕСА (грецької колонії в Малій Азії). Вчення БУДДИ, КОНФУЩЯ. Дати народження та смерті афінського державного діяча ПЕРИКЛА.
470± 460± 450±i далі	АНАКСАГОР з КЛАЗОМЕН. ЕМПЕДОКЛ з АГРІГЕНТА. ПАРМЕНІД з ЕЛЕЇ; ЗЕНОН з ЕЛЕЇ; МЕЛІС з САМОСА.
450±i далі	Розвиток руху софістів: ПРОТАГОР, ГОРГІЙ, ПРО- ДИК, ГІППІЙ, ФРАСІМАХ, АНТИФОН, КРІТІЙ.
450± 440± 435± 432	ГЕРОДОТ, історик. ДЕМОКРИТ зАБДЕР. Вчення СОКРАТА в Афінах. АНАКСАГОР зазнає судового переслідування за нечестивість в Афінах, внаслідок чого він відправляється у вигнання.
432/431 431-416	Потідейська битва, в якій бере участь СОКРАТ. АЛКІВІАД, афінський політичний діяч, учень СОКРАТА.
430± 423±	Написання історичного твору ФУКІДІДА. Постановка п’єси АРИСТОФАНА «Хмари», яка насміхається над вченням СОКРАТА.
399	Судове переслідування СОКРАТА за нечестивість в Афінах, його засуджують до смертної кари.
399±?	АНТИСФЕН, АРИСТІПП з КІРЕНИ, ЕВКЛІД з МЕГАРИ - учні СОКРАТА, засновують свої школи.
390±	ІСОКРАТ відкриває в Афінах школу, де у якості «філософії» навчають загальній культурі.
389-388	Перша подорож ПЛАТОНА в Південну Італію і на Сицилію. Зустріч з ДІОНОМ СІРАКУЗЬКИМ.
388/387	ПЛАТОН засновує свою школу в Афінах, у гім- назіумі, що називався Академією. Головні члени Академії: ЕВДОКС, ГЕРАКЛІТ, КСЕНОКРАТ, СПЕВСІПП, АРИСТОТЕЛЬ, TEETET, а також дві жінки: АКСІОТЕЯ, ЛАСТЕНІЯ.
370-301	ЧЖУАН-ЦЗИ, китайський філософ, який називає ЛАО-ЦЗИ своїм учителем.
367-365	ЕВДОКС з КНІДА заміняє ПЛАТОНА на чолі Академії під час другої подорожі останнього на Сицилію, до ДІОНІСІЯ II СІРАКУЗЬКОГО.
361-360	ГЕРАКЛІТ 3 ПОНТУ заміняє ПЛАТОНА на чолі Академії, під час третьої подорожі останнього на Сицилію.
360±i далі 360±?	ДІОГЕН КІНІК, який був учнем АНТИСФЕНА. ECXIH зі СФЕТА, учень СОКРАТА, навчає в Афінах і складає діалоги, в яких фігурує СОКРАТ.
350±?	КСЕНОФОНТ, учень СОКРАТА, пише свої спогади про СОКРАТА.
349/348	Смерть ПЛАТОНА. СПЕВСІПП стає його наступником на чолі школи.
339/338	Обрання КСЕНОКРАТА, наступника СПЕВСІП- ПА, схолархом Академії. Елліністичний період
336	Початок правління АЛЕКСАНДРА ВЕЛИКОГО, Македонського царя.
335	АРИСТОТЕЛЬ засновує в Афінах власну школу. Значні члени його школи: ТЕОФРАСТ, АРИСТОК- CEH, ДІКЕАРХ, КЛЕАРХ (знайдені епіграфічні документи, які засвідчують факт подорожі останнього в грецьке місто, що існувало в на місці теперішнього Ай Ханум в Афганістані).
334	Експедиція АЛЕКСАНДРА в Персію та Індію. В ній беруть участь АНАКСАРХ з АБДЕР, учень ДЕ- мокрітА, пірон, онесікріт.
328±i далі	Перше покоління учнів ДІОГЕНА КІНІКА: MOHIM, ОНЕСІКРІТ, KPATET, ГІППАРХІЯ, МЕТРОКЛ, МЕНШ, МЕНЕДЕМ.
326-323	Індійський мудрець КАЛАН зустрічає греків під час перебування АЛЕКСАНДРА в Таксилі і закінчує життя самогубством незадовго до смерті АЛЕКСАНДРА.
323	Смерть АЛЕКСАНДРА у Вавилоні. Починається період заворушень, якими супроводжується формування різних елліністичних монархій.
322±	Смерть АРИСТОТЕЛЯ. Його наступником стає ТЕОФРАСТ
321	МЕНАНДР, комічний поет, який можливо перебував під впливом ЕПІКУРА.
320±	Філософська діяльність ПІРОНА з ЕЛІДИ. Його учнями були ФІЛОН з АФІН та TIMOH з АФІН.
312	Смерть КСЕНОКРАТА. ПОЛЕМОН стає його наступником на чолі Академії.
306	ЕПІКУР засновує свою школу в Афінах. Його перші учні: ГЕРОДОТ, ПІФОКЛ, ГЕРМАРХ, MET- РОДОР, ПОЛІНЕЙ, ЛЕОНТІЙ з ЛАМПСАКА, ФЕМІСТА, ЛЕОНТІЯ, КОЛОТ, АПОЛЛОНІД. Його друг: ІДОМЕНЕЙ.
301±	ЗЕНОН з KITII засновує «стоїчну» школу в Афінах. Перші учні: ПЕРСЕЙ, АРИСТОН з XIOCA, КЛЕ- AHT з ACCA.
300±	«Основи» ЕВКЛІДА (з Александрії).
300±	КРАНТОР, схоларх Академії.
295±	Заснування ПТОЛЕМЕЄМ І в Александрії центру наукових студій, що називався Музей, у якому співпрацював ДЕМЕТРІЙ з ФАЛЕРИ, послідовник АРИСТОТЕЛЯ, і де викладав, наприклад, наприкінці III століття, астроном АРИСТАРХ з САМОСА і лікар ГЕРОФІЛ.
287/286	СТРАТОН з ЛАМПСАКА приходить на зміну ТЕОФРАСТУ у якості схоларха школи перипатетиків.
283-239	АНТІГОН ГОНАТ, Македонський цар, прихильно ставиться до філософів, зокрема до стоїків (КЛЕ- AHTA).
276-241	АРКЕСІЛАЙ, схоларх Академії, надає школі «критичної» орієнтації.
268±	ЛІКОН приходить на зміну СТРАТОНУ з Лампсака у якості схоларха перипатетичної школи.
262±	КЛЕАНТ стає лідером стоїчної школи після смерті ЗЕНОНА.
235±	Стоїк СФЕР, учень ЗЕНОНА та КЛЕАНТА, який був радником спартанського царя КЛЕОМЕНА III (а можливо і його попередника АГІСА IV), надихав їх на соціальні реформи.
230±	ХРИСІПП стає очільником стоїчної школи після смерті КЛЕАНТА.
212	АРХІМЕДА з СІРАКУЗ, астронома, математика та інженера, під час облоги Сіракуз убивають римські солдати.
164± 155	КАРНЕАД, схоларх Академії. Афіняни відправляють в Рим посольство з метою переконати римлян скасувати накладений на місто Афіни великий штраф. В посольстві брали участь троє філософів: академік КАРНЕАД, аристотелік КРІТОЛАЙ, стоїк ДІОГЕН з ВАВІЛОНА.
150± 149-146 144±	АНТИПАТР з ТАРСУ, керівник школи стоїків. Підкорення Македонії та Греції Римом. Стоїка ПАНЕТІЯ приймають у «гурток» СЦИПІО- HA. Він стає у 129 році наступником АНТИ ΠΑΤΡΑ на чолі школи стоїків.
133±	Стоїк БЛОСІЙ, учень АНТИПАТРА, надихає в Римі на соціальні реформи Тіберія Гракха, а також, можливо, на повстання АРИСТОНІКА у Пергамі, яке має на меті звільнити усіх рабів та зробити усіх громадян рівними.
110± 106-43	ФІЛОН з ЛАРІССИ та ХАРМАД навчають в Академії. ЦИЦЕРОН, римський державний діяч, філософські трактати якого значною мірою надихалися «Академією» його часу (КАРНЕАД, ФІЛОН з ЛАРІССИ, ХАРМАД, AHTIOX з АСКАЛОНА).
99±	КВІНТ МУЦІЙ СЦЕВОЛА ПОНТИФІК, РУ- ТИЛІЙ РУФ - римські державні діячі, стоїки.
97-55	ЕПІКУРЕЄЦЬ ЛУКРЕЦІЙ, АВТОР ПОЕМИ «DE RERUM NATURA».
95-46	KATOH з УТІКИ, римський державний діяч та фі- лософ-стоїк.
87	Римляни захоплюють Афіни. Пограбування міста військами Сулли.
79±	AHTIOX з АСКАЛОНА відкриває свою власну школу в Афінах; він протистоїть «критичній» настанові, прийнятій в Академії після АРКЕСИЛАЯ і аж до ФІЛОНАз ЛАРІССИ.
60± 50± 50±	Різні прояви відновлення піфагореїзму. АПОЛЛОФАН з ПЕРГАМА, філософ-епікуреєць. ФІЛОДЕМ з ГАДАРИ, філософ-епікуреєць, друг КАЛЬПУРНІЯ ПІЗОНА (який був тестем ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ). Велику кількість його текстів знайшли в «будинку папірусів» у Геркуланумі.
49±	ДЮДОР 3 СИЦИЛІЇ, історик.
44	Убивство ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ.
43	ЮНІЙ БРУТ, римський політичний діяч, убивця ЦЕЗАРЯ, слухає в Афінах лекції платоніка Феом- неста (останнього філософа, який навчав у Афінах і якого називали «академічним», тобто «критичним»). Шкільні інституції, засновані ПЛАТОНОМ, АРИСТОТЕЛЕМ та ЗЕНОНОМ зникають в останні роки Римської республіки. Зберігається лише інституція, заснована ЕПІКУРОМ. Нові школи, які підхоплюють спадщину учень ПЛАТОНА, АРИСТОТЕЛЯ ТА ЗЕНОНА, відкриваються у самих Афінах та в інших містах.
35±	ЕВДОР з АЛЕКСАНДРІЇ, філософ-платонік.
30±	Битва біля мису Акцій; смерть КЛЕОПАТРИ, останньої цариці Єгипту. Кінець елліністичної доби.
ЗО?	Епікурейський надпис, вигравіруваний турботами ДІОГЕНА з ОЙНОАНДА в його рідному місті (деякими ученими датується також II століттям після Різдва Христового).
7±	АМІНІЙ з Самоса, філософ-епікуреєць. Після Різдва Христового Римська імперія
27	ОКТАВІАН отримує від Сенату imperium і титул Августа. Кінець Римської республіки та початок Імперії. В цей період відбувається розквіт латинської літератури: ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ, АРІЙ ДІДІМ - радник Августа та автор доксографічного підручника про «догми» різних філософських шкіл. СЕКСТИ, батько та син, - римські філософи, що перебували під впливом стоїцизму та піфагореїзму, здійснюють великий вплив на думку СЕНЕКИ.
29/30	Розп’яття ІСУСА з НАЗАРЕТУ в Єрусалимі.
40±	ФІЛОН АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, платонік, один з найважливіших письменників елліністичного юдаїзму. Справить потужний вплив на християнську «філософію».
48-65	Філософ-стоїк СЕНЕКА - наставник, а потім і радник імператора НЕРОНА. Після 62 року присвячує себе винятково філософській діяльності. В 65 році імператор примусив його вчинити самогубство.
60	Платонік АММОНІЙ викладає в Афінах. ПЛУТАРХ з ХЕРОНЕЇ є його слухачем.
93-94	Вигнання з Риму усіх філософів імператором ДО- МІЩАНОМ. Вигнаний з Риму стоїк ЕПІКТЕТ, учень МУЗОНІЯ РУФА, засновує школу в Ніко- полісі, на грецькому березі Адріатики.
96 100±i далі	Прихід імператора НЕРВИ. ПЛУТАРХ з ХЕРОНЕЇ, платонік з «критичною» тенденцією.
120±	Початок літературної діяльності християнських апологетів, а саме ЮСТИНА, АФІНАГОРА, ФЕОФІЛА з АНТИОХІЇ, які мислять християнство як філософію.
129-200 133±	Життя ГАЛЕНА з ПЕРГАМА, медика та філософа. ВАСИЛІД - перший «історично встановлений» гностик, викладає в Александрії.
140	Гностик ВАЛЕНТИН викладає в Римі під час правління Ahtohiha благочестивого.
140± 146	ФАВОРІН з АРЛЯ, платонік «критичного» спрямування. КАЛЬВІЗІЙ ТАВР, платонік, викладає в Афінах. АВЛ-ГЕЛІЙ навчається у нього.
147± 150± 150±? 150±?	КЛАВДІЙ ПТОЛЕМЕЙ, астроном, математик, географ. АПУЛЕЙ з МАДАВРИ, платонік. НУМЕНІЙ і КРОНІЙ, платоніки. АЛКІНОЙ, платонік, автор короткого викладу платонізму (Didaskalikos).
150±?	АЛЬБІН - платонік, автор «Вступу до діалогів Платона», викладає в Смірні.
155± 160±	МАКСИМ з ТИРУ, філософ-платонік і ритор. ЛУКІАН, сатиричний письменник, що перебував під впливом кініків.
161-180	Правління імператора МАРКА АВРЕЛІЯ - стоїка, що перебував під сильним впливом ЕПІКТЕТА.
176	МАРК АВРЕЛІЙ засновує в Афінах кафедри філософії для чотирьох головних сект: платоніків, арис- тотеліків, стоїків та епікурейців, які фінансуються з імператорської скарбниці.
176±	ATTIK, філософ-платонік. Викладає в Афінах на кафедрі, заснованій МАРКОМ АВРЕЛІЄМ.
177± 177±	Написання «Аттичних ночей» АВЛА-ГЕЛІЯ. ЦЕЛЬС, філософ-платонік, антихристиянський полеміст.
180 і далі	Александрія і Кесарія в Палестині стають центрами навчання християнській «філософії»: ПАНТЕНІЙ, КЛИМЕНТ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, ОРІГЕН, ГРИГОРІЙ ЧУДОТВОРЕЦЬ, ЄВСЕВІЙ KE- САРІЙСЬКИЙ.
190±	СЕКСТ ЕМПІРИК - медик, філософ-скептик, завдяки якому ми знаємо аргументи попередніх скептиків - ЕНЕЗІДЕМА (середина І ст. до PX.?) та АГ- РШПИ (важко датувати).
198±	АЛЕКСАНДР з АФРОДІСИ викладає аристо- телівську філософію в Афінах (?) і публікує численні коментарі до творів Аристотеля.
200±	ДІОГЕН ЛАЕРЦІЙ, автор твору, названого «Життя, вчення та висловлювання визначних філософів».
244-270	ПЛОТИН, учень АММОНІЯ САККАСА, засновує в Римі платонівську (=неоплатонівській) школу. Його учнями були ПОРФИРІЙ, АМЕЛІЙ, КАСТРИ- ЦІЙ, РОГАЦІАН. У окремих своїх текстах дискутує з гностиками.
300±	Початок християнського чернечого руху АНТОНІЙ вирушає в пустелю, АФАНАСІЙ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ напише його житіє в 356 році. Християнська імперія
312-313	Навернення в християнство імператора КОСТЯНТИНА, який ухвалює Міланський едикт, що встановлює толерантне ставлення до християнського культу.
313±	ЯМВЛІХ засновує платонівську (=неоплатонівсь- кій) школу в Сирії, можливо в Апамеї. Він сильно вплинув на наступний неоплатонізм завдяки тому значенню, якого надавав піфагорійській традиції та теургічним практикам. Написав численні коментарі на твори Платона та Аристотеля. Його учнями, поміж інших, були ЕДЕСІЙ з КАППАДОКІЇ та ФЕОДОР з АСІНИ.
361-363	Правління імператора ЮЛІАНА - філософа-неоп-
латоніка, учня МАКСИМА з ЕФЕСУ (що належав до Ямвліхової традиції); надаючи перевагу неоплатонізму він уможливлює гоніння на християнство. Розвиток «вченого чернецтва»: ВАСИЛІЙ KE-
375±i далі	САРІЙСЬКИЙ, ГРИГОРІЙ НАЗІАНЗІН, ГРИГОРІЙ НІСЬКИЙ, ЕВАГРІЙ ПОНТІЙСЬКИЙ. ПЛУТАРХ з АФІН: народження афінської пла-
386-430	тонівської (=неоплатонівської) школи. Літературна діяльність АВГУСТИНА.
400 і далі	Розвиток неоплатонівського навчання в Афінах та
529	в Александрії (приватні школи): CIPIAH, ПРОКЛ, ДАМАСКІЙ, ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, СИМПЛІКІЙ, ОЛІМПЮДОР. Значних відміннос- тей у вченні між неоплатоніками, що навчають у V та VI століттях в Афінах і тими, хто як ГІЄРОКЛ, ГЕРМІЙ, АММОНІЙ, ОЛІМПЮДОР, навчають в Александрії, не виявлено. Численні коментарі на твори ПЛАТОНА і АРИСТОТЕЛЯ, складені в тому числі СІРІАНОМ, ПРОКЛОМ, ГЕРМІЄМ, AM- MOHICM, ОЛІМПІОДОРОМ, ФІЛОПОНОМ, СИМПЛІКІЄМ. Неоплатонізм є центром опору християнству. Імператор Юстиніан забороняє язичникам навчати.
529±	Філософи-неоплатоніки - ДАМАСКІЙ, СИМПЛІКІЙ ТА ПРІСЩАН залишають Афіни, щоб знайти прихисток в Персії. Після мирного договору, укладеного між Xocpobom та юстиніаном, вони облаштовуються в Каррах, на візантійській території, що перебуває під перським впливом і продовжують своє навчання. Неоплатонік IOAH ФІЛОПОН приймає християнс
540±	тво, правдоподібно з причини заборони язичникам навчати, накладеної ЮСТИНІАНОМ. ДОРОФЕЙ з ГАЗИ, монастирський письменник

Зірочка (*) означає, що персонаж фігурує в хронології

<< | >>

↑

Источник: Адо Π.. Що таке антична філософія? / Переклад з французької С.Л. Йосипенка. — K.: Новий Акрополь,2014. - 428 с.. 2014

Еще по теме Хронологія:

- Античная философия - История развития философии -

- Аксиология - Герменевтика - Гносеология - История философии - Логика - Онтология и теория познания - Основы философии - Политическая философия - Социальная философия - Философия образования - Философия права - Философия религии - Этика, эстетика - Lecture.Center