1.1.1. Багатоаспектність НАУКИ
Тепер розглянемо конкретніше, як саме філософія вивчає науку, в яких аспектах? Серед головних означимо такі:
1. Філософія розглядає науку як вид людського пізнання світу. Це означає, що вона розкриває специфіку наукового пізнання порівняно з буденним, ненауковим, міфологічним, естетичним тощо.
Як галузь людського пізнання світу, наука має свій предмет, тобто закони, що вона відкриває, та методи, тобто правила, способи діяльності дослідника. Наука є системою об’єктивних знань про світ.2. Філософія вивчає науку і як людську діяльність і відповідно осмислює її як специфічний вид практики - "практики наукового пізнання". Перш за все, йдеться, про практику наукового експерименту. Останніми десятиліттями наука сформувала потужну систему технологій, функціонування якої породжує значне коло проблем для філософського осмислення.
3. Як будь-яка людська діяльність, наука існує в системі соціальних зв'язків і відносин. Тому філософія вивчає науку і як "соціальний інститут", тобто взаємини дослідників у межах наукової спільноти; відносини науки й держави - ставлення держави до науки, престиж професії науковця, функції науки в суспільстві, вплив науки на суспільний розвиток тощо.
4. Отже, філософія досліджує "суспільне буття науки". А воно здійснюється в системі культури й цивілізації. Тому наука постає для філософського вивчення як основа цивілізаційного розвитку, науково- технічного прогресу. Істотний вплив науки на розвиток культури та зворотний вплив культури на науку потребують вивчення її як культурного феномена.
5. Культурний смисл науки розкривається завдяки існуванню в ній світоглядних аспектів. Вони завжди пов'язані із фундаментальними досягненнями науки. Філософія розкриває світоглядний смисл науки
6. Вивчаючи, як здійснюється наукове пізнання, як обираються його методи, якими є пізнавальні можливості цих методів та їхні межі, філософія формує методологію наукового пізнання. Серед важливих методологічних аспектів науки слід виокремити дослідження структури наукового знання, можливостей і взаємодії емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, засад таких форм знання, як факт, гіпотеза, теорія.