ЧИМ НАСАМПЕРЕД ОПЕРУЄ МИСЛЕННЯ НАУКОВЦЯ?
Переважна більшість філософів без будь-яких докорів сумління стверджує, що мислення має справу не з самим предметом, а з поняттям про нього. Але, на превеликий жаль, у світовій філософській літературі відсутні праці, які б розкривали специфіку, субстрат, форму та особливості конкретних процесів мисленого оперування науковими поняттями як елементами систем наукового знання.
Натомість, в наявних літературних джерелах описуються передбачувані у формі понять результати цих процесів без занурення в механізми їх дії26. Тобто фактично мислення тлумачиться як чорний ящик, на вході якого подається інформація в понятійному вигляді, яка після її обробки з’являється на виході в такому ж, але переробленому вигляді. Крім того, аналіз понять обмежується наведенням прикладів буденних понять почуттєвих речей27 та їхнім логічним моделюванням за допомогою конструкції логічних предикатів або конкретних уявлень про зміст та обсяг понять28. Деякі автори навіть «наводять» аргументи на користь надлишковості виокремлення та використання в психології, філософії та науці такої форми мислення як «поняття»29.Як наслідок, загальною рисою наявної літератури про поняття є свідоме або несвідоме застосування таких моделей понять, які мало пов’язані з практичною, хоча й, на сторонній погляд, абстрактною, науковою діяльністю30. Ретельно проаналізувавши відповідні запропоновані уявлення про поняття, неважко помітити, що воно виглядає як справжній оксюморон. Дійсно, поняттю, як мисленому утворенню, приписуються риси (скажімо, обсяг — сукупність предметів, або зміст — суттєві властивості предметів), які у випадку природничо-наукових понять не належать до мислення (свідомості) дослідників.
4.5.