<<
>>

ДЕЯКІ ТЛУМАЧЕННЯ НАЗВ

Наведемо приклади, які, на нашу думку, свідчать про існуван­ня такого некоректного та неплідного ототожнення, коли предме­ти досліджень плутають із їх назвами, тобто впроваджують назив­ну редукцію.

А саме, математик Юрій Манін стверджував, що «по­нятійну основу будь-якої науки становить складна мережа імен речей, імен ідей та імен імен. Вона еволюціонує сама і зміню­ється її проекція на реальність»96. Згадуючи «імена речей», згід­но з запропонованою нами термінологією, він має на увазі назви предметів (реалій), а під рештою неупорядкованих за підсистема­ми імен — «назви елементів» та «назви назв».

Іншого варіанта називної редукції дотримуються Юлій Шрей­дер та Олександр Шаров, коли розглядають наукові теорії як окре­мий випадок систем наукового знання. Вони вважають, що «тео­рія — це перелік назв відношень і властивостей цих відношень»97. На відміну від Маніна ці автори не згадують про речі, а говорять про назви їх атрибутів, тобто відношень та їх властивостей.

На жаль, фактично, таке розуміння теорії залишає без відпо­віді принципові для аналізу наукових теорій питання про онтич- ний статус відношень і властивостей та про їхні носії. Чи є згаду­вані відношення і властивості елементами теорії або атрибутами її предметної галузі, тобто теж її реаліями, так би мовити, другого порядку? Якщо вони є окремими предметами, то чи є вони само­достатніми? Не дивно, що таке поширене серед дослідників спро­щене розуміння системи наукового знання (зокрема наукової тео­рії як окремого випадку системи наукового знання) призводить до того, що деякі російські фахівці з філософської теорії пізнання тлумачать наукові відкриття як вигадування «оригінальних» назв та термінів їх відкривачами98.

Отже, якщо звернутися до наявної літератури з філософії нау­ки, то увагу більшості авторів привертають головним чином назви предметів з предметної галузі, тобто елементи з онтично-називної підпідсистеми системи наукового знання (див. рис. 4.5). Як наслі­док, залишаються поза аналізом назви елементів з інших підсис­тем системи знання, тобто відповідні їм називні підпідсистеми.

4.18.

<< | >>
Источник: О. М. ГАБОВИЧ, В. І. КУЗНЕЦОВ. ФІЛОСОФІЯ НАУКОВИХ ТЕОРІЙ. Нарис перший: назви та реалії КИЇВ • НАУКОВА ДУМКА • 2023. 2023

Еще по теме ДЕЯКІ ТЛУМАЧЕННЯ НАЗВ: