НЕОБХІДНІСТЬ, АЛЕ НЕДОСТАТНІСТЬ НАЗВ РЕАЛІЙ ПРЕДМЕТНОЇ ГАЛУЗІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ СИСТЕМОЮ НАУКОВОГО ЗНАННЯ її ПІЗНАВАЛЬНИХ ФУНКЦІЙ
Отже, мінімальною вимогою для того, щоб система знання була знанням про відповідну предметну галузь, є наявність в ній «правильних» назв для її реалій (об’єктів, явищ, процесів, станів тощо), їх атрибутів (ознак, аспектів, відношень, зв’язків, взаємодій).
Було би дуже дивно, якби, досліджуючи будову атома, фізики замість назви «електрон» вживали, наприклад, назву «муха». Хоча з метою візуального змістовного моделювання можна було б (але, як на авторів, то не варто) порівняти атомне ядро з плошкою меду, а електрони, які обертаються навколо ядра, з роєм бджіл. Тому система наукового знання має включати певні засоби та структури, які виконують функції позначення, іменування досліджуваних предметів.Проте правильне позначення досліджуваних сутностей річ необхідна, але не достатня99. Справа в тім, що система знання як засіб пізнання, тобто отримування нового знання, потрібна не лише для того, щоб більш-менш однозначно позначати предмети з її предметної галузі. Необхідно також встановлювати зв’язок між предметами та їх «правильними» назвами. При цьому оцінка правильності не є простою та незаперечною. Наявність звичайних «правильних, точних та зручних» предметних назв є тільки обов’язковою, проте недостатньою умовою, тобто не вичерпним засобом одержання доступного експериментальній перевірці нового знання про відповідні предмети та їх атрибути. Реалізація цього складного завдання неможлива й без «правильного» позначення елементів решти підсистем системи наукового знання (опису дій з виокремлення реалій та їх атрибутів, моделей реалій та їх атрибутів, проблем дослідження реалій та їх атрибутів тощо). До речі, за реаліями спостерігають або з ними експериментують, а на довершення вимірюють значення їх атрибутів.
4.19.