РОЗМАЇТТЯ НАЗИВНИХ ПІДСИСТЕМ НАЗИВНОЇ ПІДСИСТЕМИ СИСТЕМИ НАУКОВОГО ЗНАННЯ

Сукупність назв утворює складну називну (тобто складену з назв та зв’язків між ними) підсистему системи наукового знання. В кожній із підсистем останньої міститься властива саме їй на­зивна підпідсистема, яку утворюють відповідні типи назв.

Ці застереження та сподівання стосуються також і решти кла­сифікаційних ієрархічних «дерев» для тих систем знання, які роз­глядатимуться нижче. Засновником такого методу, застосованого

Рис. 4.5. Називні підпідсистеми називної підсистеми системи наукового знання для класифікації відомих на той час наук, можна вважати вели­кого французького фізика Андре-Марі Ампера, який на світанку індустріальної ери запропонував перший ескіз класифікації нау­кового знання^{91, 92}. Звісно, зараз його підхід та результати в цій царині становлять здебільшого історичний інтерес. Проте саме ці дослідження виявилися зародком кібернетики (наука управлін­ня), засади якої в XX столітті розробив видатний американський математик Норберт Вінер⁹³.

На цьому місці варто зупинитися та зробити кілька зауважень. Наскільки нам відомо, в світовій літературі з філософії науки в явному вигляді переважно розглядаються назви реалій та їх ін­гредієнтів, а також атрибутів (властивостей і відношень) цих сут- ностей з предметної галузі системи наукового знання. Натомість, назви елементів та утворених із них структур з називних підсис­тем систем наукового знання не є популярними об’єктами філо­софської рефлексії. Скажімо, аналізуючи квантову механіку, і фі­зики, і філософи фізики зосереджуються на такій загальній на­зві квантових об’єктів як «квантова система». Але при цьому не звертають увагу на той факт, що в квантовій механіці розроблена низка абстрактних моделей квантових систем. Кожна з цих моде-

лей має окрему індивідуальну назву, які й утворюють формально- модельно-називну підпідсистему та репрезентативно-називну підпідсистемуназивноїпідсистемиквантовоїсистемизнання.Подіб- на «називна нечутливість/сліпота» притаманна і осмисленню ре­шти називних підсистем та їх елементів.

Крім того, в літературі зустрічається так звана називна редук­ція, тобто зведення систем наукового знання до їхніх називних підсистем⁹⁴. За великим рахунком, це означає ототожнення знан­ня про предмет зі знанням його «правильної» назви⁹⁵. На жаль, незважаючи на поширеність такого ототожнення, воно нічого ко­рисного не повідомляє про властивості та відношення названого предмета навіть у разі використання тавтологічної назви «атом», яка з давньогрецької перекладається як «неподільний».

4.17.