ГНУЧКІСТЬ ПРАКТИЧНИХ ТЕОРІЙ
Щоб компоненти практичної теорії були змінними та залежними від інших теорій, вони мають мати внутрішньотеоретичну та зовнішньотеоретичну гнучкості. Своєю чергою, у першій можливо виокремити інтра-підсистемну та інтер-підсистемну гнучкості.
Зміна компонентів теорії, наприклад її моделей, може бути спричинена бажанням узагальнити модель або розширити її сферу застосування. У цьому випадку може проявитися як інтра- підсистемна, так й інтер-підсистемна гнучкість. Перша полягає в змінах деяких інших компонентів теорії, а друга — в зміні інших моделей. Наприклад, інтра-підсистемна революція в механіці полягала в тому, що після релятивізації кінематики частинки Альбертом Айнштайном відбулася релятивізація динаміки, яку розробили сам Айнштайн і Макс Планк. Натомість прикладом інтер-підсистемної гнучкості можна вважати створення засад релятивістської термодинаміки, до речі досі незакінченої35.Зовнішньотеоретична гнучкість проявляється, коли зміна теорії спричинена застосуванням до неї іншої теорії. Наприклад, успішне використання нової математичної теорії практичною теорією часто радикально розширює область теорії й веде до розв’язання раніше невирішених задач та формулювання нових. Так, залучення нелінійних рівнянь Кортевега-Де Фріза та інших подібних рівнянь у теорію хвиль створило нову галузь математичної фізики: теорію нелінійних хвиль, яку згодом опанували не тільки гідродинаміка, а й фізика плазми, оптика та біофізика.
Розглядаючи фрагменти математичних теорій, які використовуються класичною механікою як складники багатьох її підсистем, можна пов’язати зміни теоретичного арсеналу цієї науки із включенням низки нових математичних понять до первісної математичної мови. Прикладами можуть служити диференціальне та інтегральне числення, диференціальні рівняння, фазові потоки, групи Лі та алгебри Лі, конструкції симплектичної геометрії та ергодичної теорії36. Кожне з цих залучень спонукало до побудови нових моделей, в межах яких були поставлені нові проблеми та запропоновані нові методи їх вирішення. Все це завдяки переходу до використання більш абстрактної математики щоразу розширювало сферу класичної механіки.
1.11.