Корпускулярна атомістична програма Левкіппа і Демокріта.
ДЕМОКРІТ з Абдери (460-360 р. до н.е.)
Атомісти звернулись до теорії Парменіда про незмінність буття, але дійшли до інших, ніж він висновків. Вони вважали, що теорія буття не може суперечити явищам, а тому добавили до елеатського постулату несуперечливості інший основоположний для науки постулат - згідності з досвідом.
Цим вони уможливили фізику, створили підставу для науки як теорії, що пояснюється засадами і перевіряється досвідом.1. Світ матеріальний, а матерія складається з атомів, що рухаються (пилинки в світлі). З них складаються усі наявні в природі тіла.
2. Атоми мають лише кількісні властивості і не мають якісних. Одне від одного атоми відрізняються лише формою, порядком і положенням.
3. Рух - це єдиний вид змін атомів.
4. Атоми рухаються в порожнечі, яка існує всупереч поглядам елеатів, які природу вважали однорідною, нерухомою і неперервною. Атомісти ж вважали, що природа різнорідна, рухома і перервна.
5. Атом відрізнявся від атома лише математичними, геометричними властивостями. Вони взялися звести якісні властивості, що їх ми бачимо в природі, до кількісних. Їх можна точно обчислити, а це становить вищість наукової теорії атомістів, аніж їх попередників.
6. Матерія неподільна. Ділити ж до нескінченності можна лише порожнечу. Звідси висновок: від сучасної теорії атомізму Демокріт відрізнявся тим, що вважав роди атомів кількісно необмеженими, а сучасна теорія зводить їх до кількох десятків. Демокріт також не знав груп атомів (молекул). Демокріт не знав закону тяжіння, а тому сполучення атомів пояснював механічно: його атоми тримались за гачки, дірки, вусики.
7. Демокріт вважав, що атоми не мають чуттєвих якостей таких як солодкість, гіркота, тепло, колір. Вони суб’єктивні, а атоми - об’єктивні. (Чорні предмети складені з нерівних атомів, а білі з гладеньких). У Демокріта теорія суб’єктивності відчуттів мало чим відрізнялась від аналогічної в епоху Нового часу.
Демокріт розрізняв два види знання: «істинне» і «темне».
Перше це те, що дає нам розум, а друге - те що дає зір, слух, нюх, смак. Коли ми не можемо щось бачити, слухати, нюхати і т.д. бо воно надто мале - то звертаємось до розуму, який має «чутливіший орган». Демокріт єднав емпіризм з раціоналізмом. Його атоми не були предметом досвіду, але тлумачили досвід.ДЕТЕРМІНІЗМ: «НІЩО НЕ ДІЄТЬСЯ БЕЗ ПРИЧИНИ»
Причини руху планет, Місяця, Сонця вбачали в тискові повітря, що наповнює всесвіт. Але атомісти не були прихильниками фіналізму. Нприклад, дощ іде не для того, щоб дати рости рослинам, а тому, що випари землі підіймаючись охолоджуються і падають вниз бо то є вода, а рослини то вже побічний продукт цих дій. Атомісти заперечували силу яка цілеспрямовано керує світом. Розум вважали за людську, а не космічну силу.
Демокріт припускав, що Земля не єдина планета на якій існує життя,
і, що можливо лише деякі з планет не мають умов для життя, а саме - рідин. Він вважав, що світів є нескінченно багато, деякі з них перебувають в стані розвитку, а інші - загибелі.
Душі трактував так само як і тіла. Психічні явища пояснював як і тілесні: як рухи атомів. Душа складається з особливих гарячих кулястих атомів. Сон це часткове, а смерть це повне зникнення атомів душі. Сприйняття це проникнення атомів із зовнішнього світу до органів чуття (наприклад: зір - то часточки предметів, що відриваються від них і просочуються до середини ока).
ЗАСЛУГА АТОМІСТІВ
1. Створення програми раціонально-емпіричної, виключно причинно-пояснювальної науки.
2. Створення простої теорії атомів, що пояснювала величезну кількість явищ.
3. Сформування теорії суб’єктивності чуттєвих якостей.
4. Побудова найповнішої в усій античності системи матеріалістичної філософії.
4.