<<
>>

Критика схоластичної вченості і розповсюдження емпіричних ідей Френсісом Беконом

Основні праці Ф.Бекона (1561-1626): «Новий органон»(1620), «Про достоїнство та примноження наук»(1623), «Нова Атлантида»(1627)

В «Новій Атлантиді» Бекона йдеться про вигаданий острів Бенсалем, де академія наук це - «Дім Соломона», завданням якої є об’єктивне вивчення природи та безперервне накопичення наукових знань.

Наука повинна мати практичне призначення, бути корисною: «що в дії найкорисніше, те в знанні - істинне». Наука утилітарна лише коли йдеться про корисність для людства в цілому, а не як вигода для однієї людини.

Своє розуміння співвідношення теорії і практики Бекон показує через співвідношення «плодоносних» та «світлоносних» дослідів, де перші мають утилітарне значення, даючи практичний результат, а другі - розкривають фундаментальні закони природи.

Бекон критикує античну і середньовічну науку («Греки ж як діти більше вдавались до балаканини, ніж до реальних справ», а середньовічні вчені залежали від авторитетів, але ж «Істина - дочка часу, а не авторитету»

Класифікація наук:

1. Пам’ять - Історія: а) Ішіогіа паїигаїіз (природна історія)

Ь) йізїогіа сіх'іііА (громадянська історія).

2. Фантазія - Поезія: зображення дійсності в залежності від потреб серця.

3. Розум - Філософія, як загальне пізнання про:

a) Бога - Природна теологія;

b) Природу - Натуральна філософія;

c) Людину - Антропологія.

Програма перетворення і відновлення науки

Основним засобом перетворення є новий метод (Органон) - нова логіка.

Деструктивною частиною методу у Бекона є критика «ідолів» (роду, печери, площі, театру)

Конструктивною є вчення про індуктивний метод: є два способи пізнання природи:

1) Антиципація (пізнання виходить з припущень і непевних понять)

2) Інтерпретація (поступове і методичне сходження від емпіричних фактів до теоретичних узагальнень). Це союз досліду і розуму (шлях павука, мурахи і бджоли), це шлях «бджоли» - шлях від емпірії до теорії, від чуттів до загальних аксіом - метод індукції.

Але слід розрізняти: Повну індукцію та Іпгіисііо хвга - неповна індукція, де є загроза «негативних інстанцій», тобто коли тезис і підтверджується, і може бути запереченим.

Тому неповну індукцію Бекон пропонує доповнити експериментом, здатним, на його думку знівелювати «негативні інстанції» через їх експериментальне моделювання

Висловлювання Ф.Бекона, що стали крилатими виразами: «Знання - сила»; «До крил розуму потрібно підвішати гирі, щоб він ближче тримався біля землі», тобто фактів.

3.

<< | >>
Источник: Гриб В.І.. Філософія науки. Навчально-методичний посібник. - Вінниця: ВДПУ,2019. - 224 с.. 2019

Еще по теме Критика схоластичної вченості і розповсюдження емпіричних ідей Френсісом Беконом: