МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ НАЗВ

Отже, щоб в науковий спосіб міркувати про певний предмет, потрібно не просто його «охрестити», надати йому якісь назви та позначення, а й вибрати їх таким чином, аби мислення могло їх відносно легко та системно обробляти (зараз вимоги щодо цього стали ще суворішими, бо рутинна частина processing^ проводиться автоматично за допомогою обчислювальної техніки, яка може працювати лише згідно з певними, однозначно визначеними алгоритмами та без жодної помилки!).

Обробка інформації відбувається із використанням або комбінації звичайних писемних мов та їх штучних (математичних) аналогів (літери, символи, склади, слова, тексти, програми), або візуальних символічних мов іншого штибу (графіки, малюнки, схеми, таблиці, ієрогліфи, піктограми, діаграми, відео).

Насправді, в будь-якій достатньо великій статті з царини природничих наук можна зустріти безліч символів різного характеру, які створюють специфічний продукт, незрозумілий необізнаним особам, хоча окремі елементи нагадують їм відомі речі, притаманні побутовій мові та елементарній математиці, запозиченій у стародавніх греків та італійських вдосконалювачів часів Ренесансу. Структура такого наукового тексту нагадує еклектичне поєднання російської та французької мов у романі Льва Толстого «Війна і мир»⁷¹, лише значно складніша за формою (не будемо сперечатися про глибину та обсяг інформації, яка припадає на один символ, бо доведеться частково зануритися у сферу суб’єктивного⁷²).

Цікавим та вельми важливим елементом справжньої наукової статті є посилання. Зміст праць, на які посилається кожний науковець, перелік їх авторів, «свіжість» та мови статей, які цитуються, утворюють такий фрагмент статті, який сам по собі є «текстом», написаним особливою мовою — мовою посилань⁷³, ⁷⁴. За неправильне з погляду тодішньої влади вживання цієї мови сталінська Росія жорстоко карала авторів, тавруючи їх «безрідними космополітами» та вимагаючи від них посилання на міфічне російське первородство з його вигаданим дяком Крякутним та невизнаним у світі енциклопедичним генієм Михайлом Ломоносо- вим^75—77.

Навіть після смерті Сталіна мова посилань піддавалася цензурі, пов’язаною здебільшого із забороною посилатися на радянських учених, які в партизанський спосіб не повернулися із подорожей на (умовний) Захід, або офіційно подали документи до належних інстанцій на виїзд туди⁷⁸.

Деякі «звичайні» мови народів світу теж користуються «сумішшю» різного типу назв. Це стосується японської мови, де дві складові абетки поєднані з китайськими ієрогліфами⁷⁹ понад те, в сучасній японській мові почали широко використовувати англійську мову, особливо в наукових текстах. Одному з авторів (О. Г.) довелося бути присутнім на захисті японської дисертації, присвяченій ефекту Джозефсона в надпровідності⁸⁰. Так-от, відслідковуючи англійські слова, написані, певна річ, латинським шрифтом, та роздивляючись графіки, ОГ практично все зрозумів та навіть, на прохання гостинних господарів надав усну оцінку праці (як читач легко зрозуміє, англійською, без японських домішок).

4.12.

<< | >>

↑

Источник: О. М. ГАБОВИЧ, В. І. КУЗНЕЦОВ. ФІЛОСОФІЯ НАУКОВИХ ТЕОРІЙ. Нарис перший: назви та реалії КИЇВ • НАУКОВА ДУМКА • 2023. 2023

Еще по теме МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ НАЗВ:

- Основы философии науки и техники -

- Аксиология - Герменевтика - Гносеология - История философии - Логика - Онтология и теория познания - Основы философии - Политическая философия - Социальная философия - Философия науки и техники - Философия образования - Философия права - Философия религии - Этика, эстетика - Lecture.Center