подяки

Однією з необхідних умов успішного просування нашої країни у цивілізований світ є розвиток науки, без якого неможлива якісна освіта, розбудова модерного суспільства та його ефективний і надій­ний захист.

Ця книга написана з метанауковим переконанням, що одним з чинників успішного розвитку науки є розуміння державною елі­тою, керівниками наукових і освітянських інституцій та їхніми пра­цівниками того, як отримується нове знання в сучасних умовах. Мета книги — продемонструвати визначальну роль наукових тео­рій у цьому складному процесі. На жаль, навіть у професіональних спільнотах природознавців та філософів науки панують спрощені уявлення про наукову теорію як відносно просту за будовою систе­му. Зведення реальної теорії як складної та змінюваної полісисте- ми до якогось одного чи двох-трьох її ізольованих типів складників або навіть підсистем ускладнює реалізацію її пізнавальних функцій, створює зайві труднощі для її опанування студентами, формує не­адекватне бачення пізнавального проґресу, взаємовпливів та зв’язків теорій як в межах окремої науки, так і в міжнаукових зв’язках.

Ця книга аж ніяк не претендує на всеохопну повноту висвіт­лення всіх функцій та аспектів будови, удосконалення та засто­сування теорій у науці та поза нею. Деякі інші (завідомо не всі!) мовні, модельні, оцінні та інші аспекти теорій ми сподіваємося розглянути в наступних нарисах.

Висловивши викладені в цьому нарисі погляди, автори, як і має бути в науці, залишаються відкритими для об’єктивної крити­ки.

Автори вдячні своїм колеґам з Інституту філософії ім. Г. С. Ско­вороди, Інституту фізики НАН України, Національного центру «Мала академії наук (МАН)», кафедри фізико-математичних дис­циплін НаУКМА та кафедри загальної фізики й фізики твер­дого тіла Національного технічного університету України «Ки­ївський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», зокре­ма їхнім колишнім та нинішнім керівникам: академікам Антоніні Прихотько, Мирославу Поповичу, Володимиру Шинкаруку, членам- кореспондентам Михайлу Бондарю, Анатолію Єрмоленку, докторам фізико-математичних наук Петру Голоду, Юрію Рєзнікову, Васи­лю Назаренку, докторам філософських наук Надії Депенчук, Петру Дишлевому та Тетяні Гардашук, кандидатам фізико-математичних наук Юлії Бернацькій та Руслану Мельнику, кандидату філософ­ських наук Петру Полону за надану можливість займатися над­звичайно цікавою, принаймні для авторів, але досить незвичною за наших умов міждисциплінарною працею фізика та філософа у рамках філософії фізики як важливого складника філософії науки.

Особлива подяка магістрам з теоретичної фізики та матема­тики вищезгаданих кафедр, адже без жвавої участі в обговорен­ні проблем філософії фізики книга була б занадто абстрактною.

Не можна не згадати керівників наших дипломних праць — доктора фізико-математичних наук Віктора Тартаковського та академіка Остапа Парасюка, а також кандидатських дисертацій — доктора фізико-математичних наук Ернеста Пашицького та докто­ра філософських наук Петра Дишлевого, яким ми завдячуємо сво­єю університетською та науковою професіоналізацією.

Наші персональні подяки рецензентам, членам-кореспон- дентам НАНУ доктору хімічних наук Валерію Зажигалову, докто­ру фізико-математичних наук Анатолію Нікітіну, докторам філо­софських наук Валерію Загороднюку, Володимиру Литвинову, Ярос­лаву Любивому, Вадиму Менжуліну, Ярославу Шрамку та доктору педагогічних наук Марії Шишкіній, а також Наталії Вельбовець за плідні критичні обговорення порушених у книзі питань.

Автори висловлюють вдячність керівництву Малої акаде­мії наук, зокрема кандидату філософських наук Оксену Лісовому за часткове фінансування проекту, з якого виросла наша книга. На жаль, його здійснення потребувало значно більшого часу, ніж сподівався він та й самі автори. Проте в книзі вдалося охопити значно ширше коло читачів, ніж було задумано на початку реалі­зації проекту: науковців, учителів та університетських викладачів, а також школярів старших класів, які бажають стати науковцями.

Ми визнаємо, що ця книга навряд чи була би написана без фі­нансової підтримки західними фондами та організаціями наших по­передніх дослідницьких проектів — для Габовича: Polish Academy of Science, Max Planck Institute; для Кузнєцова: Deutscher Akademischer Austauschdienst, the Secretariat for Cultural Exchange Programs of Nor­way, Fulbright Program in Ukraine, Foreign Office and the Union of Ukrainian Studentsin the Great Britain, CEU Commissions, Wittgenstein Society, а також без гостинності дослідницьких установ, універси­тетів та їхніх співробітників — для Габовича: Warsaw Institute of Physics, Hiroshima University, Bristol University, Boston North-Eastern University, Liege University, Dresden Institute of Complex Systems, особливо Professors James Annett, Marcel Ausloos, Serguei Brazovskii, Toshikazu Ekino, Mai Suan Li, Natasha Kirova, Robert Markiewicz, Marek Pqkala, Henryk Szymczak, Akira Sugimoto; для Кузнєцова: the Institute of Philosophy, Logic and Theory of Science at Munich University; Centre for the Study of the Sciences and the Humanities of Bergen University, the Netherlands Institute for Advanced Studies in the Humanities and Social Sciences, the Birkbeck College of London University, Colorado School of Mines; School of Law of University of Michigan, особливо Professors Evandro Agazzi, Wolfgang Balzer, Martha Bohachevsky-Chomiak, Ragnar Fjelland, William Gleason, Jaakko Hintikka, Elena Mamchur, Carlos-Ulises Moulines, Gunnar Skirbekk, Joseph Sneed, Wolfgang Stegmuller та Doctor Adolf Hubner.

Перелічені фонди й установи надали нам неможливий у ра­дянські часи шанс долучитися до сучасного стану філософії фізи­ки і ознайомитися з відсутньою в Україні фаховою літературою, а також плідно спілкуватися зі згаданими західними й далекосхід­ними колегами у приватних бесідах і під час обговорення наших доповідей та лекцій. Наша щира подяка академіку Ярославу Яцкі- ву за підтримку цього видання. Зрозуміло, що всі згадані особи та установи не несуть жодної відповідальності за наші можливі по­милки в непростому аналізі реальних наукових теорій.