Поняття технології
Етимологічно «технологія» (від грец. techne та logos) - це вчення про техніку. Саме так - у якості вчення про різні види мистецтв і технік, як різних видах людської діяльності, - пропонував тлумачити «технологію» один з фундаторів філософії техніки Альфред Віктор Еспінас (1844-1922) у своїй праці «Виникнення технології» (1890 р.).
На думку Еспінаса, технологія, що вивчає основні закони людської практики, має бути «загальною праксеологією», заповнюючи тим самим прогалину у системі тодішніх знань - відсутність «філософії дії». Одноманітне діяльнісне розуміння різних «технік» дозволило б, за Еспінасом, встановити між ними зв’язок: наприклад, «техніка будівництва» і «техніка живопису» обидві є такими видами діяльності, які здійснюються у відповідності до певних умов, мають визначену послідовність операцій та правила, які дозволяють досягнути бажаних результатів.Але технологія у сучасному розумінні не є «вченням про техніку» і вона не є тотожною з філософією техніки - на кшталт, наприклад, гносеології як філософського вчення про пізнання, його структуру та закономірності. До недавнього часу поняттям технології позначали тільки організаційну складову виробничого процесу: технологією називають передусім вміння керувати розвитком виробництва та техніки. Проте, як справедливо зазначив відомий російський культуролог і фахівець у галузі філософії техніки В.М. Розін, «технологія не просто пов’язана з технікою, а є тим цивілізаційним завоюванням, яким ми зобов’язані розвитку природознавчих і технічних наук, а також власне техніці й технічним винаходам» [57].
Таким чином, поняття технології одночасно пов’язано із поняттями техніки та діяльності: вона теж пов’язана з виробництвом артефактів. Але технологія - не кожна діяльність із виробництва артефактів: технологічною діяльністю є лише той вид людської активності, який містить усвідомлену систему цілеспрямованої ефективної діяльності, тобто такої, шляхом якої максимальний ефект досягається з мінімальними затратами.
Тобто - у широкому сенсі - технологія є, на наш погляд, особливим видом технічної діяльності, який відрізняється чіткою алгоритмічністю, високою ефективністю, здатністю до постійної модернізації і самовдосконалення [83].«Поняття технології охоплює не тільки можливість цілеспрямованого підвищення ефективності техніки, але і нові форми кооперації, організації виробництва та діяльності, культуру праці, накопичення науково-технічного та культурного потенціалу і т. ін. [83]. Отже, під технологією розуміється сукупність алгоритмів розвитку ефективної діяльності, тобто сфера цілеспрямованих зусиль (у політиці, керуванні, модернізації, інтелектуальному й ресурсному забезпеченні тощо), які можна упорядкувати, «стандартизувати». Технології - це спрямований вплив людини на матеріальні об'єкти, зокрема, технічні (а з ХХ ст. - і на ідеальні) з метою зміни їх властивостей, додання їм якостей, необхідних та/або корисних людям - у відповідності до соціальних інтересів. Але технологічне знання - у будь-якій галузі - орієнтує не на пояснення подій, що відбуваються, не на виявлення причин і закономірностей явищ, а на обґрунтування та вдосконалення способів і методів - «механізмів» - досягнення поставлених цілей.
1.3