Реальність та спостереження. Редукціонізм
Науковий реалізм - поняття, що характеризує точку зору, згідно з якою об'єкти досліджень незалежні від нашого розуму, а наукові теорії є істинними по відношенню до зовнішнього, об'єктивного світу.
Розробка наукового методу в період становлення сучасної науки, проведення дослідів і збору об'єктивних даних має на меті набуття знання, вільного від впливу особистих пристрастей або успадкованої традиції.Однак вивчивши становлення та зміну теорій і парадигм, можемо побачити, що є галузі науки, де дослідження впливає на досліджуваний предмет. Чи можливо, щоб таким чином отримані знання були насправді незалежні від нашого розуму? Виникає необхідність в розділенні того, що дійсно існує (цим займається онтологія - вчення про буття сущого), і того, що ми в змозі дізнатися про суще (цим займається епістемологія - теорія пізнання сущого). З точки зору онтології буття речей незалежне від їх сприйняття нами; згідно з гносеологією, ми в змозі пізнати «речі» лише за допомогою їх сприйняття. Єдино розумний спосіб розв'язати цю дилему - визнати, що люди є невід’ємною частиною природи. Не існує двох відокремлених речей - «ми» і «світ», що передбачає набуття даних про світ виключно через чуттєві сприйняття.
Слід пам’ятати, що факти суть висловлювання. Вони зовсім не тотожні одержуваній нами від органів чуття інформації, скоріше це судження, які виникли внаслідок певної обробки та тлумачення інформації нашим розумом. Мова служить не просто очевидним засобом для передачі досвіду, вона бере активну участь у його формуванні. Логічні позитивісти намагалися співвіднести мову із зовнішньою реальністю, яку та описує. Факт ніколи не буває нейтральним по відношенню до мови, він не вільний від усього того, що відбувається з мовою в процесі її розвитку і поповнення словарного запасу. Не можливо щось описати, поки не знайдеш у площині мови слів, які передають дещо схоже.
Від того, яквживаються дані слова, залежить, який відбиток залишають вони на суть того, що описуюють.
Логічні позитивісти впевнені: всі синтетичні судження можна піддати редукції, тобто звести до основних висловлювань про чуттєвий досвід. Така концепція і називається редукціонізмом. Яким би складним не було висловлення, в результаті воно зводиться до набору чуттєвих даних, з'єднаних логічними сполучниками (наприклад: якщо... то...; та; але; або... або...). Редукціонізм насамперед стосується мови і, відображаючи наше розуміння реальності, впливає на наш підхід до складних сутностей і явищ.
В даному підрозділі на рис. 2.14-2.16 схематично показано місце, внесок розуму (мислення, судження) в інтерпретацію досвіду. Звертається
увага на природу спостережень, завдання та вплив мови, а також на
прагматичні наслідки спрощеного, редукціоністського підходу до науки.
Рис 2.14. Редукціоністичний та холістичний підходи до розуміння реальності
Рис. 2.15. Редукціонізм як розуміння реальності

2.4.