РІЗНІ СЛОВЕСНІ НАЗВИ, АЛЕ ОДНАКОВІ СИМВОЛІЧНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Наприклад, елементарна частинка, заряд якої вважається еле­ментарним та про яку ми вже говорили, українською називаєть­ся «електрон», англійською — «electron», німецькою — «Elektron», італійською — «elettrone», турецькою — «elektron» тощо.

Наскільки нам відомо, назви у вигляді формул, якими запису­ють другий закон Ньютона⁶⁰ «F = ma» та хвильове рівняння Шрьо- дінгера «Ну = Еу», є також однаковими у всіх європейських мовах та навіть у географічно та лінгвістично далекій японській мові. Використання притаманного квантовій механіці мовного виразу «хвильова функція електрона» або символів «у(е)» означає фак­тично присвоєння поняттю «електрон» такої додаткової харак­теристики (назви), як «у», що є вирішальним кроком на шляху отримання нетривіального знання про електрон в межах кванто­вої механіки як системи наукового знання. Аналіз фізичного сен­су хвильової функції з наголосом на атрибутах електрона можна знайти в наступних джерелах⁶¹, в яких трактування не є тотож­ними внаслідок складності та неостаточного вирішення питання, не зважаючи на ретельні дослідження впродовж десятиліть реа­лій мікросвіту на базі хвильової функції та її різних математичних модифікацій. Слід зазначити, що фізичні тлумачення хвильової функції ферміонів із скінченною масою та хвильової функції фо­тона (частинки з нульовою масою та бозона з точки зору симетрії) майже збігаються. Проте для фотонної хвильової функції є своя специфіка, зупинятися на якій тут не варто, оскільки це можна зробити лише на професійному теоретико-фізичному рівні⁶².

4.10.