А. Тоффлер про «технологічні хвилі»
У 1980 р. вийшла робота американського соціолога Алвіна Тоффлера «Третя хвиля», яка одразу ж набула й популярності, й наукової ваги завдяки тому, що автор не лише в яскравій, образній і критичній формі показав загострення соціальних суперечностей науково-технічної революції, але й змалював певну картину майбутнього.
Усе різноманіття технічних досягнень, що «реалізовувалися в історії цивілізації, американський соціолог представляє у вигляді трьох технологічних хвиль, які радикально вплинули не тільки на економіку, а й на культуру суспільства, його цінності: перша хвиля була пов'язана з виникненням аграрного господарства. Аграрне супільство використовувало примітивні, засновані на повсякденному досвіді технології, що передаються з покоління в покоління. Домінуючим в них було застосування ручної праці. Друга хвиля - це комплекс технологій, що забезпечують масове, подібне до величезної машини, стандартне виробництво, характерне для індустріального суспільства, для якого, на думку Тоффлера, характерні централізм, гігантизм, однаковість у праці і житті, масова культура, низький рівень духовних цінностей, пригнічення людей, руйнування природи» [65].
Індустріальне суспільство зазнає краху, симптомами якого, за Тоффлером, є руйнація традиційної системи вищої (університетської) освіти, занепад системи охорони здоров’я й транспортної системи, банкрутство або близький до банкрутства стан безлічі компаній як ознака того, що існуюча фінансово-економічна система не в змозі справлятися з швидкими і невизначеними змінами. Усе це є, - пише Тоффлер, - свідченням кризи, до якої призвела технологічна експансія.
Тоффлер стверджує неможливість усунення небажаних у соціальному плані наслідків НТР у межах індустріальної, технологічної цивілізації і проголошує близькість «суперіндустріального» суспільства. Передбачається, що з глухого кута технологічної ери людство може вивести новий суперіндустріальний порядок, який, вважав Тоффлер, починає укладатися.
Перш за все цей порядок з'являється зі зміною характеру праці. Рутинна, монотонна робота, що повторюється та дегуманізує, з плином часу перестає бути ефективною, відходить у минуле.Суперіндустріальний тип праці базується на розвиненій технології, умінні та кваліфікації, в основі яких лежить серйозне, систематичне навчання, пройдене до початку роботи, і таке вміння маніпулювати символами, яке потрібно в дослідницькій діяльності, конструюванні, програмуванні. Ця праця передбачає трьохступеневу освіту: професійне навчання, формальне навчання (коледж, школа), культурну освіту, - це має стати базовим і навчити людину адекватно функціонувати в її соціальному і культурному оточенні.
При суперіндустріальній економіці, згідно Тоффлеру, існує потреба тільки у висококваліфікованих інтелектуальних робочих. Для того щоб отримати задоволення від умов праці, від кожного потрібна зміна в організації не тільки виробництва, а й освіти та соціалізації як такої. Наочна класова структура буде певною мірою стиснута, майже кожен стане професіоналом або керівником у межах відповідної структури: «Нова технологія веде нас не до роботизованого,
стандартизованого суспільства, а до найдиференційованіших, що коли- небудь спостерігалися в історії, структур, кожна з яких продукує свою власну підсистему цінностей... перехрещуючись, вступаючи в конфлікт, а іноді і підтримуючи одна одну, ці субкультури створюють величезні труднощі вибору для корпорацій, чинять великий тиск на інтеграцію особистостей і т.д.» [77].
Шлях переходу до суспільства «третьої хвилі» пов'язується Тоффлером із гуманізацією всіх сфер життя сучасної людини на основі повсюдного впровадження новітньої комп'ютерної техніки, яка дозволить перейти від стандартизованого масового обслуговування до максимально індивідуальних форм. Згідно з Тоффлером, можливе майбутнє суспільства визначається процесами децентралізації, регіоналізації, розукрупнення економічних і соціальних структур, зміни самого характеру праці в напрямі її інтелектуалізації та гуманізації, демократизації економічного та соціального життя. - Думайте-вирішуйте самі, у чому А. Тоффлер, 40 років тому давший такий прогноз, виявився провидцем, а у чому він суттєво помилився. - Чи, може, помилився не він, а ті, хто керує технікою й поза-технічними галузями соціального життя - політикою, ідеологією, духовністю?
8.4.