Загальна структура філософії техніки

Якщо розуміти філософію техніки в широкому і системному плані, то в ній можна виділити чотири головні розділи: онтологію техніки, гносеологію техніки, соціокультурні та антропологічні проблеми техніки.

І.М. Орєшнікова [42].

До онтологічних проблем належать проблеми:

1. Співвідношення техніки і природи, світу природного й світу штучного. Тут виникає так звана редукційна дилема феномена техніки: чим є техносфера - самостійною реальністю, особливою формою буття (не інобуття чогось іншого) або об’єктивованим аспектом духа, людської діяльності й культури.

2. «Природа, сутність і види техніки. Техніка, технологія й інженерна діяльність у суспільному бутті.

3. Г енезис і розвиток техніки, технології та інженерної діяльності в людській історії. Технічні та технологічні революції.

4. Науково-технічна та комп'ютерно-інформаційна революція. Нові інформаційні технології. Комп'ютерна віртуальна реальність та її філософська інтерпретація. Проблеми і перспективи нанотехнологій.

5. Техніка, технологія і космос. Техніка, соціальний простір і соціальний час. Межі розширення техносфери.

6. Техніко-технологічне та інженерне ставлення людини до світу як інтегральна характеристика його буття» [42].

Гносеологічні проблеми:

1. «Філософсько-методологічні питання техніки, технології, технічних наук і інженерної діяльності.

2. Техніка, технологія й інженерна діяльність як об'єкти та предмети дослідження філософії, природничих, технічних і соціально- гуманітарних наук.

3. Техніка і наука. Техніка як «уречевлене» наукове знання. Особливості технічного, технологічного та інженерного знання. Класичні та некласичні науково-технічні дисципліни.

4. Специфіка технічної, технологічної та інженерної творчості.

5. Інженерне мислення, його сутність, структура і функції.

6. Когнітивне та ціннісне в технічних науках й інженерної діяльності» [42]

Соціокультурні проблеми:

1. «Техніка, технологія, технічна наука і інженерна діяльність як соціокультурні феномени, їх місце і роль в суспільстві та культурі. Соціальні функції техніки. Зв'язок техніки з іншими феноменами культури (наукою, мораллю, мистецтвом, освітою та ін.).

2. Технологічний та інформаційно-технологічний детермінізм. Техніцизм і антітехніцізм.

3. Соціокультурні засади технічної та інженерної діяльності. Соціотехнічне проектування. Оціночні критерії. Критерії нової техніки і технології. Необхідність гуманістичної діагностики та експертизи. Етика науково-технічного фахівця. Інженерна етика.

4. Криза сучасної техногенної цивілізації. Техніка і майбутнє людства. Технічні утопії й антиутопії. Концепції «інформаційного суспільства».

5. Проблеми гуманізації техніки, технології, технічних наук, інженерної діяльності, вищої технічної школи та інженерної освіти.

6 Місце і роль науково-технічних фахівців та колективів у сучасному суспільстві та культурі» [42].

Антропологічні проблеми:

1. Проблема «Людина - техніка», її філософський зміст та значущість у проблемному полі філософії техніки.

2. «Місце і роль естетичної екології, дизайну, технічної естетики, інженерної психології, ергономіки, економічної етики і культури ділового спілкування в процесі гуманізації природного, соціального та виробничого середовища проживання людини.

3. Культурно-гуманістична, антропологічна парадигма вищої технічної освіти та її особистісний, креативний потенціал. Технічна та інженерна творчість як спосіб і міра реалізації сутнісних сил технічних фахівців (духовного потенціалу, здібностей, знань і т.п.) в їхній професійній діяльності та її результатах» [42].

Не важко помітити, що майже всі перелічені проблеми, починаючи з першої ж онтологічної, мають зв’язок - чи то безпосередній, чи то опосередкований - зі станом культури суспільства, тобто залежно від дослідницького завдання можуть вважатися належними і до проблемного поля культурології, причому, не лише теоретичної. Це також свідчить на користь того, що дисциплінарний статус філософії техніки не є однозначним - існують певні альтернативи, і потрібно відповісти на питання щодо підстав для визнання «місця» філософії техніки у структурі сучасного філософського і, ширше, соціогуманітарного знання (цьому присвячене питання одного з семінарських занять з цієї теми).

2.4.