ПЕРЕДМОВА

Філософія - найпрекрасніший витвір, на який спромоглося людство, найвище знання і мудрість, вершина культури і показ­ник її величі, а також те, що надає смислу нашому існуванню.

Протягом тисячоліть філософів інколи шанували, цінували, питали їхньої поради, звертались до них, якщо треба було встано­вити справедливі закони, як це, наприклад, було у давній Греції, а інколи труїли, як Сократа, били камінням, розпинали, як Ісуса Христа, спалювали на вогнищі і знищували у концтаборах, як це було зовсім нещодавно.

Даний підручник, сподіваємося, не тільки ознайомить сту­дентів з основами філософії, природою філософування, її значен­ням та місцем у культурі, персоналіями, ідеями, проблемами, школами та напрямами філософії, але й дасть змогу здійснити систематизуючу функцію філософії щодо окремих галузей знань, яким присвятили себе студенти, а також сприятиме розвитку мисленнєвих навичок та підвищенню інтелектуальної культури.

Підручник створено з дотриманням найсучасніших вимог і стандартів щодо видань подібного типу. Він не тільки повністю відповідає державній програмі з філософії, але й ураховує особливості кредитно-модульної системи оцінювання знань, запровадженої Міністерством освіти і науки України.

Підручник складається з історичної та систематичної частин. Традиційно, виклад історичної частини курсу будують, обертаю­чись або довкола персоналій філософів, або довкола філософ­ських проблем. Тут ми спробували поєднати обидва підходи. Коли мова йде про потужні філософські вчення Платона, Арісто- теля, Аврелія Авґустіна, Томи Аквінського, Декарта, Спінози, Ляйбніца, Локка, Берклі, Г’юма, Канта, Фіхте, Шеллінґа, Геґеля, то виклад зосереджується стовно персоналії, в інших випадках - довкола філософських проблем.

Щоб уникнути вибірково і хаотично нагромаджених відомос­тей, ідей, біографічних даних чи фактів, ми користувалися пев­ним критерієм відбору історико-філософського матеріалу, а саме, аналізуючи філософську творчість, висвітлювали спочатку онтологічні ідеї філософа чи школи, далі - їх погляди на пізнан­ня, на людину та суспільство і лише інколи доповнювали виклад політичною філософією, філософією культури тощо.

При викладі історії філософії ми вживали наступні терміни:

1. Філософське вчення - завершена система поглядів того чи іншого мислителя.

2. Філософська школа - сукупність вчень, об’єднаних загаль­ними ідейними основами, що зумовлює пряму передачу ідей від одних філософів до інших.

3. Філософська течія - сукупність вчень, об’єднаних спіль­ними, хоча часом і модифікованими ідейними принципами, які належать як до однієї, так і до різних шкіл.

4. Філософський напрям - сукупність течій, що мають у своїй основі спільні ідеї.

У систематичній частині курсу, зосередженій навколо онтології, філософії пізнання, філософської антропології, соціальної філо­софії, філософії науки, культури та аксіології, виклад ведеться на основі виділення головних проблем того чи іншого розділу філосо­фії. Це дало змогу, подаючи різні варіанти вирішення проблеми, підкреслити плюралістичний дискурс філософії, її діалогічний характер.

Ми враховували ту відмінність, яка існує між класичним, не- класичним чи постнекласичним філософуванням, намагаючись подавати онтологічні, антропологічні й інші філософські ідеї як з точки зору класичної філософії, так і з позицій філософії некла- сичної та постнекласичної. Це дало змогу висвітлити теми, які не часто фігурують в інших підручниках, такі, як «нова онтологія», еволюційна та генетична епістемологія тощо.

Думаємо, нам нарешті вдалося остаточно позбавитися від ана­хронізмів та ярликів радянських часів, які вперто не хочуть зали­шати сторінки вітчизняних підручників, таких, як «основне питання філософії», «наївний матеріалізм» досократиків, «французький ма­теріалізм» та багато інших.

Ми також спробували наблизити дану книгу до певних «циві- лізаційних норм», продублювавши всі ключові поняття, терміни та «крилаті» висловлювання мовами оригіналу, так само мовами оригіналу подавши назви головних праць мислителів.

Щодо повноти викладу, то тут, звісно, ми не ставили за мету висвітлення «всієї» філософії. Вона неможлива та й не потрібна, однак гадаємо, що кожному, хто захоче продовжити заняття цією дивовижною галуззю людських знань, даний підручник стане у нагоді.

Зрештою, ми всіляко намагалися подати виклад доступною мовою і позбавитись від мови «пташиної», одночасно не допуска­ючи «примітивізацій на користь простоті».

Такі методологічні та педагогічні принципи були закладені в «ідею» даного видання. З нашого погляду даний підручник має ряд переваг у порівняння з тим, що видається останнім часом в Україні, усуваючи окремі вади, які мають сучасні українські підручники з філософії. Наскільки це вдалося автору, судитиме читач.