Л. Українка. Вірш «Надія»
Перший вірш Лесі Українки, написаний у 9-річному віці, під враженням від арешту й заслання до Сибіру рідної тітки, Олени Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів».
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, - Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки...
Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна. (1880)
7.3.4