Висновки

У наш час поняття буття доволі глибоко розроблене, гнучке, внутрішньо диференційоване. Воно дає нам вагомі орієнтири для пізнання та практичної діяльності. Водночас стає зрозумілою і причина складності цього поняття: воно охоплює самі підвалини суб’єктно-об’єктного відношення й одночасно вписує людину у структуру світобудови, роблячи її, а особливо її свідомість, фундаментальною умовою вияв­лення форм буття.

® Поняття буття постає вихідним для філософії, оскільки знаменує со­бою гранично можливий ступінь узагальнення дійсності, тобто виво­дить усі міркування на рівень буття та небуття; внаслідок цього по­няття буття виконує у філософії сенсоутворюючу функцію, а також набуває виразних людських вимірів, постаючи для людини найпершою цінністю та мірою її життєвої відповідальності.

® Внаслідок граничної широти узагальнення буття можна визначати лише категоріально; при цьому історія категоріальних визначень буття утво­рює систему таких визначень, яка працює вся разом; у категоріальних визначеннях буття найважливішими постають відмінностіміж його кла­сичним та некласичним тлумаченням.

® Сучасна наука різними напрямами та галузямиутворює наукову картину світу, яка окреслює досить складну картину проявів буття; в сучасній науковій картині світу буття постає системним, багаторівневим, ієрар­хічно впорядкованим та динамічним.

@ Концептуально різні тлумачення буття постають основою для класифі­кацій та оцінок різних філософсько-світоглядних позицій.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Зміст та функції поняття буття у філософії. Людські виміри проблеми бутпя.

2. Категоріальні визначення буття в історії філософії. Класичне та некла- сичне розуміння буття.

3. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття.

4. Філософсько-світоглядні позиції, що виникають на ґрунті різних тлума­чень буття.

Й Теми для рефератів, доповідей і контрольних робіт

1. Значення проблеми буття для філософії.

2. Основні функції поняття буття у філософії.

3. Людські виміри проблеми буття.

4. Класичне та некласичне розуміння буття.

5. Сучасна космологія та квантова механіка про світобудову.

6. Поняття буття та провідні філософсько-світоглядні позиції.

Завдання для самостійного опрацювання і закріплення матеріалу з теми

Завдання 1.Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філо­софії.

Завдання 2.Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.

Завдання 3.Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософіях.

Завдання 4.Дайте категоріальні визначення буття у філософії Нового часу та в німецькій класичній філософії.

Завдання 5.Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некла- сичній філософії.

Завдання 6.Поясніть, яке місце в пізнанні світу належить «науковій кар­тині світу».

Завдання 7.Окресліть, якими постають визначення буття у сучасній науці.

Завдання 8.Наведіть перелік основних філософських позицій, пов’язаних із розумінням вихідних підвалин буття.

Ш Додаткова література з теми

1. Введение в философию.Ч.2. - М., 1989. Гл. V.

2. Виндельбанд В.История древней философии. - К., 1995.

3. Доброхотов А .Л. Категория бытия в классической западно-европейской философии. - М., 1986.

4. Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Что такое научная картина мира. - М., 1984.

5. Кримський С.В.Зміст та функції природничо-наукової картини світу// Філософська думка. 1972. № 2.

6. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен-Львів, 1995. Розд. 7.

7. Псевдо-Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. - М., 1994. Гл.ІУ.

8. Сенека Л. А. Нравственные письма к Луцилию. Письмо LVIII, 16-22.

9. Філософія: Курс лекцій. - К., 1993. Розд. ІІІ.

10. Філософія: Підручник для вузів. - К., 1995. Розд. 5.

11. Фрагменты ранних греческих философов. Ч. І. - М., 1989.

12. Хайдеггер М. Что такое метафизика? // Новая технократическая волна на Западе. - М"1986.

13. Целлер Е. Очерк истории греческой философии. - М., 1995.