<<
>>

Анархізм можна оцінювати з двох точок зору: як самодостатню ідеологію і як багатюще джерело для інших політичних течій. Якщо

«Анархізм можна оцінювати з двох точок зору: як самодостатню ідеологію і як багатюще джерело для інших політичних течій. Якщо розглядати його як ідеологію, то слід лише ска­зати, що він зазнав поразки.

Анархізм ніколи не приваблював великої кількості прихильників і його вплив на поступ світової історії виявився зовсім мізерним. Та це й не дивно. Як здається, анархістська концепція суспільства, в якому немає центральної влади, цілковито суперечить досвіду всіх розвинених суспільств, де індустріалізація крокує пліч-о-пліч зі зростанням ролі держави. Анархізм як цілісна доктрина потребує значної зміни переконань.

Однак як джерело критичних ідей для інших ідеологій та рухів він здобув більшого успіху. Анархізм був постійно присутній у соціалістичній традиції, сприяючи збалансуванню центричних і статичних точок зору багатьох соціалістів. Він надихав лібералів на подо­лання непослідовності і відрази у ставленні до таких питань, як, наприклад, свобода сло­ва. Він сприяв розвитку фемінізму; анархістський ідеал людських відносин, вільних від за­стосування сили та експлуатації, поширився на стосунки між чоловіком та жінкою (це, наприклад, робила Емма Гольдман, уродженка Росії, яка стала видатним діячем амери­канського анархістського руху початку нашого століття). Течія анархістської думки (започаткована Толстим), яка принципово заперечувала будь-яке насильство, лягла в основу пацифізму. Ближче до нашого часу анархістські ідеї всотало в себе радикальне крило екологічного руху, й анархісти яскраво проявили себе в ході кампанії за права тва­рин. Ці позірно відмінні впливи об’єднують дві основні ідеї: заперечення будь-яких владних відносин, хоч би як уміло не були вони закамуфльовані, і віра в пряму дію як засіб бороть­би з ними на противагу традиційним політичним методам».

Енциклопедія політичної думки / За ред. Д. Міллера, Д. Коулмен, В.Коннолі, А. Райана

1. Витоки та розвиток.

2. Центральна ідея — заперечення держави.

3. Колективістський анархізм.

4. Індивідуалістичний анархізм.

5. Анархізм в ХХІ столітті.

Ключові слова, поняття, категорії: анархізм, антиклери­калізм, економічна свобода, мютюалізм, анархо-синдикалізм, анархо-комунізм, егоїзм, анархо-капіталізм, індивідуалізм, інди­відуалістичний анархізм, колективістський анархізм.

1.

<< | >>
Источник: Кирилюк Ф. М.. Філософія політичної ідеології: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літе­ратури,2009. - 520 с.. 2009

Еще по теме Анархізм можна оцінювати з двох точок зору: як самодостатню ідеологію і як багатюще джерело для інших політичних течій. Якщо: