<<
>>

9.3. АУТСОРСИНГ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІННОВАЦІЙНИХ ПРОРИВІВ УКРАЇНИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Україна посідає упевнені позиції у сфері аутсорсингу на ринку виготовлення програмного забезпечення (ПЗ) - за оцінками IT Outsoursing News, у 2015 р. вона посіла перше місце в Європі у галузі IT-аутсорсингу [391].

Парадоксальним є сам по собі той факт, що за відсутності будь-якої реальної державної підтримки розвитку технологій п’ятого інформаційного укладу (на відміну від Білорусії і Росії), Україна обіймає понад 20 % ринку програ­мування в Центральній та Східній Європі. В 2016 р. експортно орієнтована ІТ-індустрія України посіла третє місце за вкладом у ВВП країни, принісши 2,6 млрд дол. США експорту [392].

Загалом в Україні нині працюють близько 3 000 підприємств, основним видом діяльності яких є надання різноманітних послуг у сфері інформатизації. Дві третини серед них (до 2 000) спеціа­лізуються на послугах і розробках, пов’язаних з ПЗ.

У 2016 р. Україна також посіла перше в Європі місце у галузі IT-аутсорсингу, а загалом у цій сфері в країні працюють близько 100 тис. фахівців [393]. У 2017 р. 13 українських компаній по­трапили в рейтинг 100 кращих постачальників послуг аутсорсингу у світі [394].

Переважну кількість аутсорсингових компаній становлять ті, які прийнято відносити не до середнього, а до дрібного бізнесу. Слід зазначити, що персонал таких компаній становить лише 10 % від кількості усіх працівників, задіяних у вітчизняній ІТ-галузі.

Реальні здобутки України на ринку програмного аутсорсингу означають, що чимало популярних у світі програмних продуктів містять у собі частку українського національного інтелекту, а за конкретними носіями цього інтелекту різноманітні інформа­ційні ТНК влаштовують справжнє полювання (headhunting).

Найголовніше, що 55-60 % вітчизняного аутсорсингу - це про­дукція на експорт, оскільки властиве українському ринку піратство обертається скромними потребами в програмних продуктах вну­трішнього виробника.

Держава намагається на нормативно-правовому рівні спростити життя таким компаніям, створюючи для них сприятливе законо­давство та умови розвитку. Ще 24 травня 2012 р. Верховна Рада ухвалила закони України «Про спеціальний податковий режим» та «Податковий експеримент для IT-бізнесу» (законопроекти № 9744 та № 8267). Перший передбачає спеціальний податковий режим для IT-компаній на десять років, другий - податковий екс­перимент на п’ять років для розробників програмного забезпечення.

У 2013 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції», який також спрямований на підтримку аутсорсингу.

Великі надії на етапі утворення покладались на вітчизняний Фонд підтримки малого інноваційного бізнесу. Проте реальність реалізації виявилась не надто позитивною: станом на 2016 р. у Фонді не виявилося коштів і жодного проекту він не профінан- сував. Понад те, з моменту його створення в 2011 р. до нього лише один раз надійшли кошти - в 2014 р. Фонду було передано 5 млн грн, які того ж року і забрали.

При цьому певна підтримка з боку уряду щодо аутсорсингової індустрії здійснюється: у 2016 та 2017 рр. [395; 396] уряд на вико­нання норм Закону України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції» ухвалював відповідні плани дій.

Водночас така підтримка досі є, швидше, фрагментарною і не­суттєво впливає на український ринок ІТ-бізнесу.

<< | >>
Источник: Ожеван М.А.. Homo ex Machina. Філософські, культурологічні та політичні передумови формування конвергентного суспільства : монографія / М. А. Ожеван, Д. В. Ду­бов. - К. : НІСД,2017. - 272 с.. 2017

Еще по теме 9.3. АУТСОРСИНГ ЯК ГОЛОВНЕ ДЖЕРЕЛО ІННОВАЦІЙНИХ ПРОРИВІВ УКРАЇНИ НА РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: