Державний суверенітет - невідчужувана юридична якість не­залежної держави, яка символізує її політико-правову самостій­ність, вищу відповідальність і цінність як первинного суб'єкта між­народного права

Суверенітет означає, що всі правила на території цієї держави встановлюються тільки нею самою і ніким іншим. З точністю до навпаки несуверенна держава не є самостійною, а перебуває під зовнішнім управлінням, тобто є колонією, напів­колонією або ж складовою іншої держави.

Україна особливо гостро зіткнулась із проблемою захисту та відстоювання свого суверенітету в 2014 р., і цей виклик ще довго залишатиметься актуальним для нашої держави. Причому це сто­суватиметься всіх аспектів державного суверенітету і, не в останню чергу, - цифрового, який є складовою суверенітету інформа­ційного.

Деструктивні щодо української державності дії РФ, започат­ковані у березні 2014 р., наочно продемонстрували роль і значення інформаційної безпеки держави у сучасному світі, оскільки масові компанії дезінформування та пропаганди, подання викривлених новин та тенденційних оцінок стали тлом протистояння між Україною та РФ і озброєними керівництвом цієї держави сепара­тистами. Протягом усього цього часу Україна принаймні декілька разів стикалась із загрозами інформаційно-технологічного ха­рактеру, починаючи від вже традиційних DDoS-атак та спам-роз- силок і закінчуючи зламом (спробами зламу) урядових систем.

Виклики та загрози інформаційно-технологічного характеру стають дедалі більш значущими та небезпечними для України. Це обумовлюється тим, що залежність ефективного розвитку будь-якого сучасного суспільства від ІКТ стає визначальним фак­тором. Виразний безперервний інноваційний характер ІКТ, з одного боку, створює дедалі нові можливості для подальшого економічного та соціального зростання, а з іншого - нові виклики для безпеки людей та держави, на які вони не завжди в змозі від­повісти.

Інша проблема - цей розвиток відбувається у класичних умовах суперництва держав між собою та їх бажання використати ІКТ для забезпечення необхідної переваги для себе в глобалізованому світі. При цьому розуміють і необхідність захистити себе від не­гативних впливів на/через ІКТ від сторонніх гравців.

Крім того, інформаційні технології драматично впливають на концепцію державних кордонів та саму суб’єктність держав у глобальному інформаційному просторі. Усе це змушує держави активніше вирішувати проблему щодо принципово нового розу­міння свого місця (завдань, можливостей, засобів) у нових реаліях і визначати, наскільки вона взагалі зберігає свою суверенність у цифровому просторі.

Усе це породжує дискусії навколо концепцій забезпечення дер­жавного суверенітету у цифровому світі, можливостей та форм його забезпечення, а також його взаємозв’язку з вільним доступом до інформації та забезпеченням інформаційних прав особистості.

Цей розділ присвячено саме інформаційно-технологічному (цифровому) аспекту державного інформаційного суверенітету, підходам до нього на міжнародному та національному рівнях, клю­човим проблемах забезпечення та перспективам для України.