Класифікація суджень

За складом всі судження можна поділити на прості та складні.

Простими ми будемо називати такі судження, до складу яких входить один суб’єкт і один предикат. Складними вважаються судження, які включають в себе два або більше простих суджень, поєднаних між собою логічними сполучниками.

Часто судження поділяють за модальністю на три різні групи: ймовірні (проблематичні), достовірні (асерторичні) та судження необхідності (аподиктичні).

До ймовірних відносять судження, в яких та чи інша ознака предмета стверджується чи заперечується тільки з певною мірою здогадки. Формула судження ймовірності: «5, можливо, є Р».

Достовірними називають судження відносно яких цілком відомо, що та чи інша ознака притаманна або не притаманна даному предмету. Формула цього судження: «S є Р».

Судженнями необхідності виражають такий зв’язок між предметом та ознакою, який буде дійсним за будь-яких обставин. В судженнях необхідності виражаються, як правило, закони, аксіоми, постулати та положення, які з них витікають.

Розрізняють також категоричні судження, в яких йдеться про приналежність ознаки предмету чи її відсутність (Петро - високий, Київ - столиця України) та судження з відношеннями, які відображають певне відношення між окремими предметами або їх ознаками (Петро вищий, ніж Сашко. Київ знаходиться західніше Харкова).

За якістю всі прості категоричні судження можуть бути поділені на два великих класи залежно від того, чи йдеться в них про наявність ознаки у предмета, чи наявність цієї ознаки у предмета заперечується.

Судження, в яких стверджується наявність ознаки у предмета, називають стверджувальними.

Судження, в яких говориться про те, що якийсь предмет не має цієї ознаки, називають заперечними.

За кількістю прості категоричні судження поділяються на загальні (коли ознака належить всім предметам даного класу) та часткові (коли ознака належить тільки частині предметів класу).

Таким чином, будь-яке судження можна класифікувати за кількістю (на загальні та часткові) та за якістю (на стверджувальні та заперечні). Поєднання цих двох критеріїв дає об’єднану класифікацію простих категоричних суджень за кількістю та якістю, яка включає чотири класи: загальностверджувальні, загальнозаперечні, частковостверджувальні та частковозаперечні.

Кожний з цих класів суджень в логіці прийнято позначати певними латинськими буквами. Загальностверджувальним судженням відповідає буква А (перша голосна латинського слова «affirmo», що позначає «я стверджую»), загальнозаперечувальним - E (перша голосна латинського слова «nego» - «я заперечую»), частковостверджувальним -1 (друга голосна в слові «affirmo» ), частковозаперечувальним - O («nego»). Запишемо структуру цих суджень та приклади:

- загальностверджувальні судження (А) - всі SeP: Всі дерева -рослини',

- загальнозаперечні (E) - всі S не є P (або: ні один / жоден S не є Р): Жодне одноклітинне - не дерево',

- частковостверджувальні (І) - деякі SeP: Деякі дерева ростуть в субтропіках',

- частковозаперечні (O) - деякі S не є Р: Деякі дерева не скидають листя.

5.3.