ЛОГІЧНА ДІЯ НАД ЗМІСТОМ ПОНЯТЬ: ОПЕРАЦІЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Основна мета вправ і завдань - навчитись розкривати зміст поняття шляхом аналізу відповідних висловлень, зна­ходити їх складники (частини), з'ясовувати вид визначення, оцінювати його коректність, виявляти помилки, яких припу­скаються з різних логічних або паралогічних причин, і набувати навичок самостійного дефініювання понять.

Щоб набути цих умінь і навичок, треба спершу навчитись аналізувати зміст сформованих понять. Система вправ і завдань передбачає виявлення помилок і недоречностей і водночас набуття досвіду їх усунення. Більшість стає фахівцями у певній галузі знання і в своїй практичній діяльності оперує визначеннями як квінтессенціями достовірного знання, використовує їх у ролі аргументів тощо, а тому мусить твердо знати, що визначення поняття - це не довільна логічна операція, а логічна дія, яка підлягає певним правилам, і ці правила треба завжди пам'ятати. Визначення як логічна дія розкриває найістотніші ознаки предметів і явищ об'єктивної реальності. Треба мати на увазі, що розмаїття визначень поняття об'єктивно зумовлене і залежить від рівня розвитку тієї чи іншої галузі знання, форм і методів його здобуття, а також специфіки вираження у формах мислення.

Вправи і завдання бувають різних типів, як це має місце і в операції поділу поняття.

Візьмемо таке завдання: Дайте логічний аналіз визначен­ню: Іменник - це самостійна частина мови, яка називає предмет і відповідає на питання хто? або що?

Відповідь будується за такою схемою: вказуємо на виз­начуване поняття (definiendum, Dfd) і визначаюче поняття (definiens, Dfn). Залежно від виду визначення даємо характе­ристику його структурних елементів. Якщо у визначенні на­явна помилка, то вказуємо на її тип і правило, яке порушено.

Це завдання можна розв'язати так.

Дане визначення правильне (коректне). Здійснене воно (за способом) через рід та видову відмінність. Визначуваним поняттям є “іменник”.

Або візьмемо таке завдання: Чи є наведені визначення правильні? Якщо ні, то вкажіть на характер або вид логічної помилки у даному списку визначень:

1) Логіка - наука про міркування, форми в яких вони постають та правила і закони, яким підпорядковуються;

2) Розповідне речення - це таке речення, яке не є ні окличним, ні питальним;

3) Логіка - наука про логічне;

4) Обставина - другорядний член речення.

Аналізуємо ці визначення згідно з умовою завдання і даємо відповіді:

1) Дане визначення - правильне. Обсяг визначуваного поняття «логіка» тотожний обсягу визначаючого поняття «наука про міркування, форми, в яких вони постають, і закони та правила, яким підпорядковуються». У даному визначенні дотримано правила співмірності між дефінієндумом і дефінієнсом.

2) Таке визначення є помилковим. У ньому не розкри­вається зміст визначуваного поняття розповідне речення. Визначаюче поняття - це речення, яке не є ні окличним, ні питальним - вказує, що поняття розповідне речення не включає ознак ні окличного, ні питального речення. У дано­му визначенні має місце помилка, яку можна назвати "запе­речення у визначенні". Тут порушено правило дефініювання: визначення не повинно бути запереченим.

3) Сформульоване визначення - некоректне. У ньому зміст поняття «логіка» розкривається через поняття «наука про логічне», яке само потребує визначення. Тобто дефінієндум визначається через дефінієнс, а дефінієнс - через дефінієндум. Іншими словами, невідоме розкривається через невідоме. У даному визначенні припустились помилки, яка має назву "коло у визначенні".

4) Визначення - неправильне. Визначаюче поняття «другорядний член речення» значно ширше, ніж визначуване поняття «обставина». Дефінієнс охоплює і означення, і додаток однаковою мірою. Тут маємо порушення правила співмірності, коли обсяг визначаючого поняття ширший за обсяг визначуваного. Ця помилка має назву "надто ширше визначення".

2.5.