ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Що таке аргументація в „широкому” і „вузькому” розумінні?

2. Які логічні дії складають основу аргументації?

3. Чи є тотожними поняття „аргументація”, „доведення”, „спростування”?

4.

5. Що спільного й відмінного мають теза доведення і висновок умовиводу?

6. Які є види аргументів?

7. Що таке демонстрація?

8. Які форми доведення ви знаєте?

9. Чим прямі доведення відрізняються від непрямих?

10. Що характерно для непрямих доведень?

11. У чому специфіка розділового доведення?

12. Яка особливість індуктивних доведень?

13. За яких обставин використовують доведення за аналогією?

14. Які ви знаєте правила стосовно тези доведення?

15. Яких помилок припускаються при порушенні правил тези?

16. Які правила ви знаєте стосовно аргументів?

17. Які правила демонстрації ви знаєте?

18. Які помилки виникають при порушенні правил щодо демонстрації?

19. Чи є взаємозв’язок між правилами умовиводу та правилами логічного слідування?

20. Що таке спростування?

21. Яка логічна структура спростування?

22. Які види спростувань вам відомі?

23. У чому суть спростування тези?

24. Що характерно для спростування тези шляхом обґрунтування істинності антитези?

25. У чому специфіка спростування методом „зведення до абсурду”?

26. Як спростовуються аргументи?

27. У чому полягає особливість спростування демонстрації?

28. Які помилки виникають при недотриманні правил демонстрації?

29. Чи співпадають правила демонстрації і правила умовиводів?

30. Чим різняться формалізоване доведення і нефом- малізоване?

31. У чому полягає відмінність формалізованого від неформалізованого доведення?

32. Чи можна обійтись без формалізованих доведень і спростувань?

33. У чому полягає відмінність доведення (спростування) засобами традиційної логіки і сучасної логіки?

34.

35. У чому полягає логічна спроможність методу таблиць істинності як засобу з’ясування зв'язку між тезою і аргументами?

36. Чи розв’язує проблему коректності доведення (спростування) метод аналітичних таблиць? Якщо ні, то чому?

37. Як корелюються натуральний вивід у логіці висловлень з процедурою доведення (та спросту­вання)?

38. Чи є відмінність між правилами виводу і схемами міркувань логіки висловлень?

39. Які правила і закони логіки висловлень ви знаєте?

40. У чому перевага методу числення в системі натура­льного виводу (СНВ) логіки висловлень над методами таблиць істинності та аналітичних таблиць?

41. Які рівносильності логіки висловлень найчастіше використовують у розв’язкових процедурах з обґрунтування коректності доведення?

42. Чи є зведення формули до нормальної форми (НФ) достатньою розв’язковою процедурою з’ясування статусу доведення і спростування у контексті логіки висловлень як логічної теорії?

43. Які рівносильні перетворення треба здійснити, щоб отримати нормальну форму формули?

44. Якого припису треба дотримуватися, щоб звести формулу, яка репрезентує доведення, до кон’юнктивної нормальної форми (КНФ)?

45. Яким чином зводиться формула, що виражає доведення чи спростування, до диз’юнктивної нормальної форми (ДНФ)?

46. Як розв’язується проблема вивідності усіх можливих тез з аргументів методом зведення формули доведення до досконалої кон’юнктивної нормальної форми (ДКНФ)?

47. У який спосіб можна знайти усі можливі аргументи- припущення у формулі, що репрезентує доведення?

48. Чи можна використати скорочену кон’юнктивну нормальну форму як засіб знаходження усіх простих тез, що випливають з аргументів-гіпотез?

49. За яким приписом (алгоритмом) відбувається пошук простих аргументів-гіпотез, які лежать в основі доведення?

50. Які розв’язкові процедури й методи використовуються в логіці предикатів для перевірки коректності доведення чи спростування?

51.

52. Чим різняться засоби виявлення логічного зв’язку між тезою і аргументами в системах натурального виводу логіки висловлень і логіки предикатів?

53. У чому полягає специфіка логічного зв’язку між структурними елементами доведення чи спросту­вання, репрезентованого системою натурального числення логіки висловлень і логіки предикатів?

54. Як здійснюється оцінка коректності (некоректності) доведення (спростування) методом аналітичних таблиць логіки предикатів?

55. Чи взаємопов’язані між собою правила і закони логіки висловлень та логіки предикатів у розв’язко- вих процедурах як засобах з’ясування коректності чи некоректності доведення (спростування)?

56. У чому суть інтерпретації як способу чи засобу з’ясування коректності чи некоректності доведення і спростування?

57. Як здійснюється інтерпретація формул, що репре­зентують доведення (спростування)?

58. Які закони і правила логіки висловлень і логіки предикатів ви знаєте?

59. Чи підлягають інтерпретації формули, що вводяться у структуру процедур обґрунтування у якості припущень?

60. Чому в логіці висловлень розрізняють два типи правил (основні і похідні) в процедурі доведення чи спростування?

61. Чи співпадають аналітичні правила логіки висловлень і аналітичні правила логіки предикатів? Якщо не співпадають, то чому?

62. Що є підставою для використання основних рівно- сильностей логіки висловлень у розв’язкових процедурах логіки предикатів?

63. Чи можливий універсальний метод розв’язання проблеми коректності чи некоректності логічних операцій, які є логічною основою аргументації?

64. Як вписується методологія розв’язкових процедур традиційної і класичної логіки у контекст методології „нового раціоналізму”?

6.4.