Розподіленість термінів в простих категоричних судженнях
Розподіленими називаються ті терміни, які взяті у судженні в повному об'ємі, тобто об'єм яких повністю включається до об'єму іншого терміну цього судження або повністю з нього виключається.
Відповідно, нерозподіленими будуть ті терміни, об'єм яких частково включається в об'єм іншого терміну або частково з нього виключається.За допомогою кругів Ейлера ми маємо змогу прослідкувати, яким чином співвідносяться між собою терміни в судженнях.
В загальностверджувальних судженнях можливі два варіанти співвідношення термінів:
1) Підпорядкування, коли об'єм суб'єкта повністю входить до об'єму предиката (мал. 9, а)), наприклад: Всі громадяни України(З) мають право на працю (P).
2) Тотожності, коли об'єми суб'єкта та предиката співпадають (мал. 9, б)). Наприклад: Всі квадрати (S) є прямокутними ромбами (P).
Мал. 9. Співвідношення термінів в загальностверджувальних судженнях
Таким чином, в загальностверджувальних судженнях суб'єкт завжди розподілений. Це видно не тільки з діаграм, але й з того, що тут є квантор «всі». Предикат у загальностверджувальних судженнях може бути розподіленим, коли суб'єкт і предикат знаходяться в відношенні тотожності (мал. 9, б)), або нерозподіленим, коли предикат є підпорядковуючим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 9, а)).
В загальнозаперечних судженнях буде тільки один варіант співвідношення термінів: обидва терміни є розподіленими, оскільки вони є несумісними, тобто повністю виключають один одного. Наприклад: Людина (S) не може жити поза суспільством (P). (мал. 10).
Мал. 10. Співвідношення термінів в загальнозаперечних судженнях
В частковостверджувальних знову два варіанти:
1) підпорядкування (мал.
11, а)), причому підпорядкованим буде предикат судження (Деякі юристи - адвокати}. Частковостверджувальні судження такого типу називають інколи виділяючими. Формула виділяючи суджень - «Тільки деякі S є Р»;2) перетин (мал. 11, б)), наприклад, Деякі юристи - спортсмени.
Мал. 11. Співвідношення термінів в частковостверджувальних судженнях
В частковостверджувальних судженнях суб'єкт завжди буде нерозподіленим. Це видно як з діаграм, так і з того, що квантором тут є слово «деякі», яке саме по собі означає, що суб'єкт береться не в повному об'ємі, а тільки частково.
Предикат може бути розподіленим, коли він є підпорядкованим поняттям по відношенню до суб'єкта (мал. 11, а)), і нерозподіленим, коли суб'єкт і предикат знаходяться у відношенні перетину (мал. 11, б))
В частковозаперечних судженнях виразити співвідношення термінів за допомогою кругів Ейлера неможливо. Тут можна використати так звані діаграми Ейлера-Венна, які відрізняються від кругів Ейлера тим, що в них можна позначати не тільки ті області, які належать обом множинам, але й ті, які не належать одній з них, або не належать обом.
Візьмемо два приклади і зобразимо відношення між термінами цих суджень за допомогою діаграм.
Деякі студенти (S) не є відмінниками (P). (мал. 12, а))
Деякі ссавці (S) не є плацентарними тваринами (P) (мал. 12, б)).
Мал. 12. Співвідношення термінів в частковозаперечних судженнях
Як бачимо, ми одержали, відповідно, відношення перетину та підпорядкування. Тобто ми одержали такі ж відношення між термінами, як і в частковостверджувальних судженнях. Різниця буде в тому, що в частковостверджувальних судженнях ми звертали увагу на ті області об’ємів термінів, які є для них спільними, а в частковозаперечних судженнях нас цікавить те, що в термінах не збігається (заштрихована область).
Звичайно, що частина студентів все-таки є відмінниками, але в даному судженні ця частина нас не цікавить. Ми говоримо про тих студентів, які відмінниками не є. Це значить, що кожен відмінник, в тому числі той, який є студентом, виключається з розгляду в даному судженні.
Це ж стосується і другого прикладу. Фактично в цьому прикладі нас цікавлять сумчасті. А жоден один сумчастий не належить до плацентарних.
Таким чином, предикат в частковостверджувальних судженнях буде кожен раз розподіленим, тобто буде повністю виключатися з об’єму суб’єкта.
5.4.