Значення логіки для правознавства та юридичної практики
Логіка має фундаментальне значення для будь-якої науки, освіти, професійної практики, побутової комунікації, культури та людської цивілізації в цілому. Зокрема, із цього можна виділити загальнотеоретичне і практичне значення логіки.
Загальнотеоретичне значення логіки полягає в її методологічній функції. Логіка містить закони і правила оформлення наукових предметів, логічні критерії істинності, які стали формальною підставою критеріїв наукової істини, якою опікується також філософська теорія пізнання. Це означає, що, незважаючи на змістову відмінність, науки додержуються однакових правил формування наукових предметів, законів, мають однакові критерії істинності. У багатьох науках це відбивається в їх назвах. Наприклад, назви наук «фізіологія», «філологія», «екологія», «зоологія», «політологія» тощо є двокореневими словами: перший корінь (фізіо-, філо-, еко-, зоо-, політо- та ін.) означає відмінний від інших предмет, а другий корінь (-логія, тобто logos) є спільним для всіх, що маркує в цих назвах єдину логічну методологію утворення цих наукових предметів. Неправильне міркування також підлягає критиці в будь-якій науці за логічними критеріями істинності.
Свідоцтвом загальнотеоретичного значення логіки є створення теорії штучного інтелекту. Мова логіки постала як базовий символічний апарат для мов програмування.
Логічне знання має методологічне значення для правознавчої науки. Право в ній постає як певна логічна система. Загальні правові 29
поняття сформовані за логічними критеріями. Основні оцінні поняття права досліджені в деонтичній логіці (ширше - логіці норм). Логічні методи використовуються як у юридичній техніці при створенні правових актів, так і при тлумаченні текстів законів. Методи традиційної та сучасної логіки використовуються в наукових правознавчих дослідженнях. Завдяки їх використанню в правознавчій теорії стає можливим теоретичне моделювання.
У цілому методи традиційної та сучасної логіки є складовою правознавчої методології.Загальнокультурне практичне значення логіки полягає у формуванні культури мислення шляхом засвоєння та застосування логічних законів і правил строгого мислення. Особливість культури мислення полягає саме у свідомому застосуванні логічних знань. Подібно до того як знання граматичних правил зумовлює грамотність людини, так знання логічних правил і законів забезпечує необхідну визначеність, послідовність, обґрунтованість, системність мислення в цілому. Знання логіки необхідні в комунікації, зокрема, для переконання супротивника при веденні спорів, для обґрунтування точки зору при критиці, коли є необхідність усунути логічні помилки, виправити текст і стверджувати істину. Універсальне значення логіки полягає в тому, що логічна культура - умова підвищення рівня раціональності, на якій базується зростання цивілізації, формування розумної нації.
Логіка є основою інтелектуальної культури фахівця-юриста. Про те, що знання з логіки важливі так само, як і знання юридичних законів, зазначають і логіки, і самі юристи. Відомим висловом американських юристів є твердження про те, що залишити студентів-юристів без законів логіки все одно, що спроєктувати ракету без знання законів фізики.
Знання логічної теорії визначення необхідні, зокрема, у процесі законотворчості, для правильної юридичної кваліфікації правопорушень, інтерогативна логіка необхідна для ведення допиту, методи індукції та аналогії використовуються при побудові слідчих версій, дедуктивний метод має велике значення як у слідчій практиці, так і при прийнятті судових рішень, теорія доведення використовується на різних етапах процесуальних дій і т. ін.
Логічна культура в її теоретичному та практичному значенні для юридичної професії формується університетською логічною освітою. Реформа вищої освіти в Україні передбачає посилення значення логіки в сучасній підготовці правників, що знайшло відображення у впровадженні ТЗНПК (тестів загальної навчальної правничої компетентності) як оцінки рівня розвитку інтелекту юриста-бакалавра зі встановленням певного необхідного покажчика для продовження навчання в магістратурі.
Серед установлених МОН України загальних професійних компетентностей юриста велика кількість здобувається завдяки вивченню логіки, а пріоритетною компетентністю є розвинуте критичне мислення як інструмент логіко-комунікативної дії.Отже, успішне засвоєння навчального курсу логіки для правників пов'язане з глибоким розумінням отриманих наукових логічних знань і здобуттям практичних умінь і навиків формально-логічного аналізу й критичного мислення.
__________ Контрольні питання
1. Визначте об'єкт і предмет науки логіки.
2. Визначте, що таке мислення, назвіть його види.
3. Які особливості абстрактного мислення? У чому відмінність абстрактного і конкретного мислення?
4. Охарактеризуйте правильне мислення.
5. Що означає термін «логічна форма»? Назвіть основні логічні форми.
6. Що таке «логічна істинність» думки?
7. Охарактеризуйте основні історичні етапи розвитку науки логіки.
8. Дайте визначення мови з точки зору логіки.
9. Які є види мов і функції мови?
10. Що таке семіотика?
11. Визначте види семіотичного аналізу: синтаксис, семантику і прагматику.
12. Охарактеризуйте компоненти семіотичного трикутника.
13. У чому полягає значення логіки для правознавства та юридичної практики?