Основні компоненти змісту діяльнісної здібності індивіда
Трагізм людини в тому, що в неї немає ніякого портативного, зручного „критерію істини”.
Олексій Ухтомський
Відомо, що існує три основні види діяльності: ігрова, навчальна, трудова.
Для розгляду оберімо трудову діяльність, оскільки в цьому випадку діяльнісна здібність, зазвичай, уже склалася, а її продукт знаходиться поза індивідом, що дає об'єктивні підстави для аналізу його здібностей. Уважно розглядаючи продукт, ми помітимо, що він завжди, незалежно від виду діяльності, складається з таких елементів: 1) предмет, вироблений для споживання й тим самим задоволення якоїсь із життєвих потреб, 2) суспільний зв'язок між виробником і споживачем предмета, відтворюваний соціальним рухом предмета від виробника до споживача, 3) відношення предмета споживання та суспільного зв'язку, зумовлені контекстом суспільства [30, с. 47; 28, с. 82]. Якщо зобразити структуру продукту діяльності на нашій схемі, вона набуде такого вигляду (див. рис. 5).
Рис. 5. Структура елементів продукту трудової діяльності індивіда:
1) предмет для споживання, 2) суспільний взаємозв’язок, 3) взаємовідношення предмета та зв’язку
Оскільки індивід завжди здійснює трудову діяльність і тим самим виробляє її продукт свідомо, то й кожну зі складових його частин - предмет і зв'язок - він також виробляє свідомо, але якщо ми придивимося уважніше до 'їхньої специфіки й до їхніх взаємовідношень усередині продукту в процесі його соціального існування, то неодмінно дійдемо висновку, що їх виробництвом відають абсолютно різні сторони його діяльнісної здібності. Так ми виходимо на виявлення й розгляд елементів структури діяльнісної здібності індивіда через розгляд елементів структури продукту його діяльності. Психологи й філософи уже звернули увагу на подвійний характер свідомої діяльності індивіда та її продукту.
Причому психологи називають ці аспекти діяльності та її продукту шарами свідомості: „Перший шар - буттєвий, операціональ- но-технічний Другий шар - рефлексивний...” [16, с. 40]. Філософи ж у характері свідомої діяльності індивіда виділяють два глибоко відмінні способи покладання предмета думки. Перший - традиційний підхід абстрактного мислення - нерефлек- сивний. Другий підхід - рефлексивний [35, с. 60, 61].Із позиції методології, яка цілісно охоплює процес діяльності, аспект діяльнісної здібності, що відає свідомим виробництвом предмета споживання, слід назвати професійним, а аспект, який відає виробництвом суспільного зв'язку, - інтелектуальним. Зобразимо це на нашій схемі (див. рис. 6).
Подальше дослідження аспектів діяльнісної здібності індивіда дозволяє зробити висновок, що, своєю чергою, кожен із них складається з двох однопорядкових компонентів. А саме: професійна здібність складається зі здібності виробляти й використовувати (споживати) предмети та зі здібності засвоювати (отримувати) й використовувати необхідні для цього знання; інтелектуальна здібність - зі здібності мислити процеси виробництва й використання предметів споживання словами, термінами, поняттями, категоріями, схемами, образами, моделями та зі здібності відчувати життєву значимість і смисл взаємозв'язків між людьми в різних просторово-часових масштабах як відносини економічні, політичні, правові, моральні, світоглядні,
Рис. 6. Аспекти діяльнісноїздібності індивіда, яка забезпечує свідоме виробництво та сприйняття предмета споживання й суспільного зв’язку
естетичні. Виділені нами однопорядкові компоненти діяльнісної здібності дозволяють індивідові більш або менш успішно, залежно від ступеня їхньої розвиненості чи нерозвиненості, свідомо контролювати виробництво (споживання) предметів і стан відтворюваних їхнім соціальним рухом зв'язків між людьми й тим самим впливати в тому або тому напряму на наявну в суспільстві систему відносин. Схематично це може бути представлено так (див.
рис. 7).
Рис. 7. Зміст основних компонентів діяльнісної здібності індивіда в їхніх взаємовідношеннях між собою та з аспектами продукту його трудової діяльності
Виділення чотирьох основних компонентів діяльнісної здібності індивіда дозволяє з'ясувати специфіку основних видів трудової діяльності й основних видів професійного вдосконалення діяльнісної здібності індивіда. Зробімо кілька методологічних узагальнень, які, з одного боку, потребують наукового обґрунтування та практичного підтвердження, а, з іншого, - слугують керівництвом для подальшого наукового пізнання та практичного формування основних професійних варіантів діяльнісної здібності індивіда.
Перше. Оскільки кожен із чотирьох компонентів відіграє важливу роль у виробництві продукту, то в історичному процесі суспільного розподілу праці вони стали підставою для виділення чотирьох основних видів трудової діяльності за специфікою того аспекту продукту, який вони забезпечували: 1) господарсько-економічна,
2) науково-технологічна, 3) організаційно-управлінська, 4) навчально-виховна.
Друге. Оскільки в різних індивідів можуть бути й зазвичай бувають більш або менш гарні задатки та сприятливі умови для розвитку й удосконалення того чи того компонента діяльнісної здібності, то в конкретного індивіда може стати й зазвичай стає центром структуризації, тобто підставою професіоналізації, його діяльнісної здібності та із них, для розвитку й удосконалення якої в нього є найбагатші задатки й найсприятливіші обставини, за умови, що як упродовж життя, так і ситуаційно він може спеціальними зусиллями переструктурувати компоненти своєї діяльнісної здібності з одного виду діяльності на інший. Якщо позначити порядок перерахування компонентів професійного аспекту діяльнісної здібності індивіда цифрами 1 і 2, а інтелектуального аспекту - цифрами 3 й 4, як це зроблено на рис. 7, і виділити центральну ланку їхньої структури в її складі, то в основу професійної діяльності може бути покладено такі здібності: 1) уміння й навички виробляти й використовувати речі; 2) здібність виробляти й використовувати знання для виробництва речей;
3) здібність мислити рух продукту трудової діяльності від виробника до споживача в соціальному просторі й часі; 4) здібність відчувати характер суспільних відносин, що створюються рухом продукту.
Залежно від розвинутого компонента в індивіда будуть задатки до роботи в таких галузях: господарсько-економічній, науково-технологічній, організаторсько-управлінській, навчально-виховній (див. рис. 8 а, b, c, d).Третє. Оскільки всі чотири компоненти діяльнісної здібності індивід реалізовує в продукті будь-якого з чотирьох основних видів трудової діяльності одночасно й цілісно, то якість продукту, а, отже, й успіх відповідної трудової діяльності індивіда зумовлено не стільки найбільш розвиненим і досконалим, скільки найбільш нероз- виненим й недосконалим компонентом у складі його діяльнісної здібності, що зумовлює необхідність прагнення учня й учителя рівномірно розвивати й удосконалювати всі чотири компоненти діяльнісної здібності.
Четверте. Оскільки розвиток діяльнісної здібності індивіда загалом і вдосконалення основних компонентів його діяльнісної здібності передбачають зовсім різні умови, то ми виходимо на проблему якісного й кількісного розвитку й удосконалення діяльнісної здібності учня загалом та її основних компонентів.
Рис. 8. Основні види трудової діяльності і професіоналізації діяльнісної здібності індивіда за специфікою предмета виробництва й споживання.
2.2.