<<
>>

Поняття та зміст соціальних якостей

Одним із перших завдань соціальної філософії є пояснення сутності соціального: з чим взаємодіє та співвідноситься соціальне; чим воно відрізняється від несоціального та несоціалізованого; які характеристики йому притаманні та як вони реально діють і виявляються.

Соціальні якості виникають лише на базі природних якостей, властивостей і процесів. Виникаючи на основі природного, соціальні якості виявляються надприродними.

У цілому предмети, які пройшли через людську перетворюючу діяльність, припиняють функціонувати відповідно з природними властивостями й включаються у культурно-історичний цикл свого буття.

Соціальні якості, на відміну від природних якостей, створені людиною, служать людині; сама їх сутність, а також суспільний розвиток визначаються їхнім відношенням до людини та людства, їхньою особливою функціональною роллю у суспільстві. Ті речі, що набувають соціальних якостей, вступають у зовсім інший життєвий цикл. Соціальні якості речей зовсім не обов'язково жорстко пов'язані з їх корисністю.

Людина вступає у новий тип зв'язків, взаємодій, способів задоволення своїх життєвих потреб, а це означає, що не лише предмети зовнішнього світу, а й сама людина набуває соціальних якостей.

Соціальні процеси виникають на ґрунті вже наявних природних явищ, які лише проходять через процеси перетворення, а це означає, що соціальні явища реально існують лише в людському, певним чином організованому та спрямованому способі життєдіяльності. Складається досить своєрідна ситуація: в русі природних процесів через людську діяльність виявляється та фіксується межа, на якій цей рух досягає своїх граничних можливостей та визначень.

Соціальне є там, де є можливість і прагнення на основі сталих, всезагальних класифікацій визначити межі реального та доцільного функціонування явищ, речей і процесів, що потрапляють у сферу людської життєдіяльності. Далі - це прагнення ввести ці речі в регламентований (хоча б в деяких важливих для людини окресленнях) спосіб (режим) функціонування.

Це означає, що набуття речами соціальних якостей передбачає їх цільове функціонування, тобто їх спрямування до виконання певної функції шляхом обмежень та контролю. Тому будь-яка соціальність передбачає технологізацію, впорядкування та навіть ритуалізацію людських дій: в останньому випадку людина просто засвідчує свою готовність діяти у певному соціальному режимі або статусі.

Отже, соціальні якості - це перетворені природні якості. Соціальні якості є там, де природні процеси виведені на межі загальних визначень і типологій. Вони передбачають надання явищам та процесам нового типу впорядкування та функціонування, тому предмети, наділені соціальними якостями, мають цільове призначення та передбачають існування певних норм, стандартів та обмежень того природного матеріалу (або процесу), що набуває таких якостей. Вони можуть сприйматися й оцінюватися тільки свідомістю, оскільки вони не притаманні речам самим по собі й не передбачають наявності особливого речового матеріалу для свого існування.

Соціальні якості набувають реальності лише в людській, певним чином організованій і регламентованій діяльності як спосіб впорядкування останньої. За змістом соціальні якості завжди постають свідченням наявності певних предметних орієнтацій людини, баченням того, що не лежить на її поверхні.

Соціальне - це виборена у природи територія людського.

4.

<< | >>
Источник: Берегова Г.Д. Лещенко А.М.. Філософія людини та суспільства: Тематичний курс лекцій для магістрантів. Модуль ІІІ. - Херсон: Айлант,2011. - 142 с.. 2011

Еще по теме Поняття та зміст соціальних якостей: