Предмет, об'єкт та завдання філософії історії
Визначивши основні підходи до розуміння сутності історії можна окреслити і предметно-об’єктну сферу філософії історії:
1) історія - це сукупність подій і фактів, що відбулись у минулому;
2) історія - це проекція сучасності на минуле;
3) історія - це визначення сучасного стану речей попередніми процесами людської життєдіяльності;
4) в історії кожна подія є автономною і самодостатньою, тобто вона постає явищем онтології, а не результатом еволюційних змін.
Предметом філософії історії є історичний вимір буття людини.
Об'єктом філософського розгляду стає той чи інший сегмент історичного життя людства або всесвітня історія в цілому.
Завдання філософії історії:
1. Визначення основних причин і факторів історії як такої або історії в цілому. Виявлення таких структурних моментів дозволяє, з одного боку, побачити історію як особливу сферу, що має свою буттєву специфіку, а з іншого - показати її структурованість, впорядкованість й відповідно зобразити її як дещо понятійне чи навіть раціональне.
2. Установлення панування в історії всезагальностей того чи іншого роду. Усвідомлення таких всезагальностей, як закони історії в цілому або закони окремих етапів, стадій, як фундаментальні фактори (природні, біологічні або ін.), що визначають розвиток суспільства та соціальну динаміку, розуміється як прояснення суттєвого (основного), що визначає зміст історії.
3. Хронологічне та процесуальне членування історичного життя.
Розчленування історії на епохи, етапи, стадії та інші відносно замкнуті у змістовному відношенні сегменти дозволяє зобразити її як впорядкований процес.
4. Виявлення деякої загальної форми або «фігури» ходу історії. Констатація того, що історія приймає форми лінії, кола, спіралі тощо, покликана передусім запропонувати якесь рішення проблеми відношення між всезагальним змістом історії та конкретними й багатоманітними історичними явищами.
5. Виявлення «сенсу історії». Філософське відношення до історії завжди обмежувалось двома граничними позиціями. Перша полягає у визначенні об'єктивного всезагального історичного сенсу. Сенс історії вбачається у реалізації певних принципів, ідей, сутностей або цінностей. Такі об'єктивно існуючі всезагальності впорядковують історичне життя людства у організоване ціле, прозоре для філософського самоусвідомлення. Друга позиція ніби протилежна першій. Вона пов'язана зі ствердженням того, що історичний сенс постійно породжується суб'єктами історичного життя; історична діяльність суб'єктів різних формацій не має заданого або тим більше зумовленого характеру.
3.