III. ФІЛОСОФІЯ АНТИЧНОСТІ

3.1. Давня Греція

3.1.1. Витоки античного космоцентризму

3.1.2. Натурфілософія Мілетської школи

"Логос" Геракліта

3.1.3. Вчення Піфагора

3.1.4. Онтологізм і атомізм досократиків

3.1.5.

3.1.6. Філософська система Арістотеля

3.2. Елліністичний та римський періоди античної філософії

3.2.1. Перипатетики і академічна філософія

3.2.2. Цінності буття епікуреїзму

3.2.3. Сенс життя в стоїцизмі і скептицизмі

3.2.4. Світоглядні ідеали римських мислителів

3.2.5. Неоплатонізм

Давньогрецька філософія охоплює більш ніж тисячо­літній період — із VII ст. до н. е. до V ст. н. е. Форму­вання і становлення філософського погляду на світ під­готували міфологія, література, культура, де визначали­ся місце і роль людини в Універсумі, пояснювалися мо­тиви причин і дій. У давньогрецькій філософії ми знахо­димо зародження ідей та думок, які сьогодні є невід'єм­ною складовою європейської духовної культури. Саме вона визначала стиль сучасного філософського мислення, вічне прагнення людини до мудрої істини, яке ніколи не може завершитися повністю. Ключові слова

теогонія, апейрон, логос, гомеомерія, атом, ейдос, ідея, софістика, автаркія, гедонізм, матерія, форма, ентелехія, деміург, анамнезис, евдемонізм

В період еллінізму зусилля, спрямовані на пізнання об'єк­тивного світу, на активну участь у політичному житті, які були притаманні грецьким філософам, поступово зміни­лись індивідуалізмом, моралізуванням або скептицизмом і еклектицизмом. Філософів тепер цікавить не стільки пи­тання, що є і як існує світ, скільки проблема — як потріб­но жити, аби уникнути лиха, біди і небезпеки, що загрожу­ють звідусіль. У філософії вбачається діяльність і склад думки, що звільняє людину від ненадійності, оманливості, від страху і хвилювань, яких так повно в зіпсованому жит­ті. Разом з цим в елліністичний і римський періоди триває інтенсивне духовне життя, створюються нові школи і напрями у філософії. Ключові слова

еллінізм, атараксія, епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, еклектицизм, неоплатонізм, пірронізм, фатум, гедонізм