ПРОБЛЕМНЕ ЗАВДАННЯ

«Метою завжди залишається здобути незалежність одиничної людини. Вона здобуває її через відношення до дійсного буття. Вона здобуває незалеж­ність від усього, що відбувається в світі, через глибини його зв'язку з трансценденцією.

Завдання полягає у прагненні: здобути незалежність у відстороненні від світу, у відмові від нього і в самотності - або в самому світі, через світ, діючи в ньому, не підкоряючись йому. Тоді про філософа, який приймає сво­боду лише разом зі свободою інших, своє життя - лише в комунікації з ін­шими, можна сказати те, що дурень прокричав навздогін Конфуцію: «Ось лю­дина, яка знає, що їй нічого не вдається, і все-таки продовжує діяти»; це ­істина кінечного знання, що залишає більш глибоку істину філософської віри недоторканною.

Філософія звертається до окремої людини. В кожну епоху, в кожному стано­вищі у філософствуванні відбувається повернення людини до самої себе, адже тільки той, хто є він сам, здатний ствердити це в самотності - може істинно вступити в комунікацію...

Безмежна готовність до комунікації - не наслідок знання, а рішення ста­ти на шлях людського буття. Ідея комунікації - не утопія, а віра. Для кож­ного виникає питання: чи прагне він до неї і чи вірить у неї, вірить не як у щось потойбічне, а як у повністю наявне: у можливість для нас, людей, дійсно жити одне з одним, говорити одне з одним, знайти завдяки цій сутності іс­тину і тільки на цьому шляху дійсно стати самим собою?»

(Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1994. - С. 501, 507).

Визначте, наскільки правильним є міркування К. Ясперса щодо свободи людини в комунікації.