ТЕМА 18 СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

Лише в людях людина може знайти сховище. І той, хто хоче здаватися собі самотнім або анархістом, насправді - людина, яка палає бажанням, щоби ії побачили інші.

Альбер Камю

Життєвий світ не є моїм приватним.

Альфред Шюц.

Суспільство володіє об'єктивною фактичністю. І суспільство, по суті, створюється завдяки діяльності індивідів, що мають суб'єктивні значення. Саме подвійна природа суспільства в термінах об'єктивної фактичності та суб'єктивних значень надає йому характеру "себе продукуючої реальності"

Пітер Бергер, Томас Лукман.

Соціальна філософія покликана надати людині орієнтирів щодо Ті життя в суспільстві та взаємин із іншшш людьми. Соціальні явища та процеси володіють особливими якостями, які не можна звести до природних, біологічних або психологічних; вступаючи в соціальну систему зв'язків, природні речі та процеси набувають нового типу впорядкування та функціонування: вони мають тепер цільове призначення, а в цілому своїм способом соціального функціонування окреслюють існуючу в певному суспільстві систему норм дії, цільових та смислових орієнтирів, мотивів поведінки. Людина, що народжується та входить у суспільне життя, також проходить через процес соціалізації, набуває соціальних якостей, що й спричиняє необхідність певних усвідомлень сутності соціальних процесів.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

на чому базуються та як виникають соціальні якості речей та процесів дійсності;

що таке суспільство і в чому полягають його основні функції;

з яких елементі в складається суспіл ьство як цілісна система, що забезпечує соціальне життя людства; чому духовне життя суспільства постає його найскладнішою, але й найважливішою складовою.

виділяти спільне та відмшне у природних та соціальних процесах;

аналізувати реальні процеси суспільного життя за допомогою знань про складові духовного життя суспільства;

окреслювати аспекти взаємних впливів людини та суспільства у функціонуванні суспільних процесів.

що привносить соціалізація в природні процеси, в тому числі - як вона змінює людину;

наскільки складними постають процеси взаємодії суспільства та природи і чому людина не може прагнути панувати над природою;

чому соціальні якості невід’ємні від духовних процесів суспільного життя;

О План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

18.1. Отологія соціального. Поняття та зміст соціаль^к жеці остей.

18.2. Поняття суспільства. Співвідношення суспільства і природи.

18.3. Суспільство як система. Основні сфери суспільного життя та їх взаємозв’язок.

18.4. Людина і суспільство: основні аспекти співвідношення.

КЛЮЧОВІТЕРМІНИ і поняття

• ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА - сукупність процесів, станів та рівнів інтелектуальної діяльності певного суспільства, що продукує духовні цінності та задовольняє духовні потребилюдей.

• ІДЕОЛОГІЯ - складова теоретичного рівня духовного життя суспільства, що має практичне спрямування, покликана створювати програми соціальних дій та організовувати їх реалізацію. Ідеологія розробтатся теоретикями-ідеологсі.'.'іи та суспільними і ппліппямнихні діячами, існуєу ві^няді концепцій, програм, закликів, гасел та ін

• ПРИРОДА - в первинному значенні - та самовладна основа будь-яких: явищ та процесів, що володіє здсшпиіістю довільного зр^тання та віснтення похідних: від неїпроцесш; в соціальній філософії- такий хід реальних процесів дійсності, що відбувається стихійно, через пряме поєднання причин та наслідків та без заздалегідь сканованих результатів.

• СОЦІУМ - термін, що позначає особливий тип процесів дійсності; тут наголошується на якісній відмінності соціальних процесів від усіляких інших та підкреслюється їх внутрішня цілісність, особливий, притаманний їм тип внутрішньої детермінаціївсіхявищ та процесів; інколи терміном "соціум " позначають історично, культурно або етнічно особливий тип суспільства.

• СУСПІЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ - дотеоретичнийрівень функціонування духовного життя суспільства, що являє собою сукупність соціальних почуттів, стихійно вироблених стандартів буденного мислення, норм виразу духовних станів, емоцій, духовних традицій, тощо.

• СУСПІЛЬСТВО-сукупність людей, що здійснює процеси спільної життєдіяльності та здатна: а) зберігати життя людей; б) зберігати та підтримувати функціонування певного типу соціальної організації життя; в) продукувати духовні норми, цінності та орієнтири людського життя.

18.1.