ПІСЛЯМОВА

Світ, котрий вимальовується у постструктуралістських та по- стмодерністських концепціях, являє собою світ людини, де значне місце займає культура.

У той же час не можна повністю пристати на думку Ф. Джеймі­сона, котрий стверджував, що природа у постмодерну епоху зникає разом з процесом модернізації і вже не має ніякого впливу на життя людини, адже сама природа є тією засадничою основою, з лона якої виходять і людина, і людська історія, і людська культура. Простежив­ши філософські побудови постструктурно-постмодерного виміру ми впевнилися у тому, що вічні проблеми філософської рефлексії - При­рода, Буття, Людина займають у них чільне місце.