РОБОТА З ЦИТАТАМИ

Цитата - це скарбничка мудрості, що зберігається у філософських творах. У цитатах думка філософа набуває своєї форми. Дуже важливо навчитись її опановувати, поринаючи у процес її тлумачення.

5.5.1 Чи погоджуєтесь Ви з Еразмом Ротттердамським, який у творі «Похвала глупоті» висловлювався таким чином:

«Фортуна любить людей не занадто великорозумних, але відважних, які повторюють "Будь що буде!". А мудрість робить людей боягузливими, і тому на кожному кроці бачимо мудреців, які живуть у бідності, у голоді, всюди зустрічаючи презирство і ненависть. До дурнів же пливуть гроші, вони тримають у своїх руках владу і всіляко процвітають».

«Більшість людей є дурні, і кожен дуріє на свій лад. Кількість проявів дурості нескінченна. Дурість багата на колективні прояви, найбільший з них - війна, приваблива для тих, хто її не знає. Дурістю керуються всі люди, всі нації. Віра також споріднена із деякими видами дурості; з мудрістю вона несумісна. Чому дурість могутніша від мудрості? Тому, що сфера чуттєвості, пов'язана зі всім тілом людини, набагато ширша і складніша від сфери розуму, сконцентрованого тільки у голові. Могутність чуттєвості непоборна, і нема сенсу думати про моральні принципи, повністю звільнені від неї».

5.5.2 Чи відповідають Ваші уявлення про керівника баченню Н. Макіавеллі, яке він виклав у творі «Правитель»:

«Правителю не обов'язково мати всі достоїнства, але необхідно удавати, що вони є. Мати ці достоїнства і обов'язково їх дотримуватися шкідливо; тоді як удавати, що вони є, - корисно. Іншими словами, перед людьми потрібно виглядати милосердним, вірним обіцянкам, милостивим, не лицемірним, благочестивим - і бути таким насправді, але в той же час зберігати внутрішню готовність виявити і протилежні якості, якщо це буде потрібно».

5.5.3 Про що йдеться, якими є граничні погляди на природу людини містить вислів Б. Паскаля: «людина - це мислячий очерет», її сила полягає у тому, що «думкою вона обіймає Всесвіт, який просторово поглинає її як точку».

5.5.4 Як пояснити вислів Б. Спінози: «Свобода є пізнана необхідність».

5.5.5 Т. Гоббс, говорячи про природний стан людини, характеризував його як «війну всіх проти всіх», за якої «людина людині є вовком». Дж. Локк, в той же час, стверджував прямо протилежне. Поясніть таку відмінність у поглядах на природний стан людини.

5.6