РОБОТА З ЦИТАТАМИ

Цитата - це скарбничка мудрості, що зберігається у філософських творах. У цитатах думка філософа набуває своєї форми. Дуже важливо навчитись її опановувати, поринаючи у процес її тлумачення.

2.5.1 Охарактеризуйте уявлення стародавніх індійців про призначення людини та її місце у світі за уривком твору («Бгагавад-Гіта», Пісня третя «Карма-йога»):

Той грішний, у кого для себе лиш горщики повні.

Від їжі істоти ростуть, ну а їжа - із хмари,

Дощ виник від жертви, а жертва з'явилась із карми.

Знай, карма - від Брами, з нетлінного виник той Брама,

Він міститься в жертві, яка обернулась дарами.

А хто не дає кружеляти одвічному колу,

Даремно на світі живе, непотрібний нікому.

А кожний, хто сповнений Атманом, радість пізнає,

Хто спокій знайшов у душі, той турботи не знає.

У кого своя до мети простелилась дорога,

Йому не потрібна в житті нічия допомога.

Хто сміло береться за діло й призначене чинить,

Хто пристрасті власні долає - досягне вершини...

2.5.2 За уривком твору Конфуція «Лунь-юй» (Розділ «Вей лін- гун») з'ясуйте, яку роль автор визначає для навчання.

«Учитель спитав: "Ю, чи чув ти про шість людських вад, про які мовиться у шести фразах?... Сідай, я розповім: Любити людинолюбство і не любити навчання. Вада у тому, що це веде до тупості. Любити мудрість і не любити навчання. Це призводить до саморозпорошення. Любити правдивість і не вчитися. Ця вада призводить до того, що правда йде на шкоду самому собі. Любити прямоту і не вчитися. Це призводить до грубості. Любити мужність і не любити навчання - прямий шлях до розпалення заворушень. Любити твердість і не навчатися. Вада у тому, що це призводить до впертості"».

2.5.3 За допомогою цитат із твору Лао-цзи «Дао де цзин» поясніть принцип діяння без зусиль.

«§ 10. Створювати і виховувати існуюче, створюючи, не володіти (тим, що створено); надаючи руху, не докладати до цього зусиль; керуючи, не вважати себе володарем.

§ 22. Досконало-мудрий. нічому не протидіє, тому він не

переможний у Піднебесній.

§ 68. Розумний полководець не буває войовничим. Умілий воїн не буває гнівним. Той, хто вміє перемагати ворога, не нападає. Той, хто вміє правити людьми, не зневажає себе. Це я називаю де, яке уникає боротьби. Це сила в управлінні людьми. Це значить жити у відповідності до природи і давнього начала (дао).»

2.6