ТЕМА 6 ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ

Знання - це сила.

Френсіс Бекон

Кожний народ тим більше є громадянсь­ким і освіченим, чим краще в ньому філософст­вують.

Рене Декарт

Філософія є донькою мислення.

Томас Гоббс

Ідеї і поняття не є природженими, вони так же мало народжуються разом з нами, як мистецтва і науки.

Джон Локк

Філософія Нового часу являє собою принципово новий рівень у роз­витку європейської філософії: вона розвивається у діалозі з експери­ментальною наукою, що виникає саме в цей час. У зв язку з цим філо­софія досягає нового рівня деталізації власної проблематики, стає більш диференційованою і розгалуженою, а тому - більш системати- зованішою. Виникають національні філософії, формуються нові на­прями філософського знання, такі, як гносеологія, антропологія, мето­дологія, історія філософії.

Після вивчення матеріШІу теми Ви повинні

в чому проявлялася справжня новизна нової історич­ної епохи;

якими були основні змістові наголоси у новоєвро­пейському світогляді;

як провідні напрями новоєвропейської філософії роз­вивали та виражали ці наголоси.

визначати зміст основних філософських позицій, що сформувались у епоху Нового часу;

бачити та пояснювати внутрішній зв’язок між основ­ними напрямами новоєвропейської філософії;

виділяти та пояснювати принципові новації у філософ­ських ідеях цієї епохи.

найважливіші особливості розвитку філософії за умов розвитку основ індустріального суспільства;

зміст і спрямованість провідних проблем новоєвро­пейської філософії;

особливості тлумачення людини й суспільства у філо­софії Нового часу.

] План (логіка) викладу і засвоєння матеріШІу:

6.1. Панорама соціокультурних та духовних процесів у Європі Нового часу та особливості розвитку філософії.

6.2. Методологічні пошуки Ф.

6.3. Теорія пізнання Т.Го 'юса. та Дж. Локка. Скептицизм П. Бейля та Д. Юма, сенсуалістсью максими Дж. Берклі.

6.4. Б. Спіноза та Г.Лейбніц - тотожність і відмінність їх вчень про субстанцію.

6.'5.Б.Паскаль і філософія Просвітництва про місце і роль людини у СВІТІ.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

• ДЕЇЗМ - розповсюджена в Новий час позиція, згідно з якою Бог створив світ, надав йому власних законів і далі вже не втручасться у його функціонування; творчі ідеї Бога в бутті світу набувають характеру необхідності, пізнання якої стає завданню! людини.

• ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД - панівний в Європі тип мислення за умов утвердження індивідуа­лізму та буржуазних суспільних стосунків; він ґрунтувався на “трьох китах”: а) на виключній довірі фактам (“краще один раз побачити, ніж сто разів почути”); б) на чіткій, ясній та зрозумілій логіці; в) на культивуванні активності (за будь-яких обставин краще діяти, аніж нічого не робити).

• ОБ’ЄКТ І СУБ'ЄКТ - провідні категорії світоосмислення епохи Нового часу: об’єктом позначали частину (фрагмент) природи, на яку спрямовувалась активність людини. суб’єк­том - людину як вихідний пункт проявів активності розумового та .матеріального планів.

• ЗАКОН - форма прояву необхідності у природі, об’єктивний, сталий, повторюваний тип зв 'язку між· процесами та явищами дійсності або всередині них; в попередні епохи закон розглядався переважаю як юридичний закон або владна норма.

• СУБСТАНЦІЯ - одне із центральних понять новоєвропейського світоосмислення, що позначало таку основу світу, яка охоплювала та пронизувала собою всі форми та яви­ща дійсності, була самовладною та не потребувала для свого буття ніяких інших дже­рел або причин.

• РЕЛІГІЯ І МОРАЛЬНІСТЬ - унаслідок розповсюдження у духовному житті Європи Нового часу деїзму та ідей Просвітництва з’явилась тенденція пов’язувати релігію лише із моральністю, звільняючи від її впливу всі інші сфери життя та діяльності. Тим самим заперечувався теїзм - позиція розуміння Бога як єдиного Творця, упорядника світу та джерела усякого буття.

6.1.