ІВАНОВ Дмитро Суспільство як віртуальна реальність

[.] «Комп’ютеризація всіх сфер суспільної діяльності і повсякденного життя людини - подиву гідний феномен останньої чверті ХХ ст. [.] Рівень знань, а не власність, стають визначальним фактором соціальної диференціації.

...Ми живемо в епоху політики образів і образів політики. [...] Створення привабливого образу як ніщо інше забезпечує успіх у боротьбі за владу. [.] В діяльності вчених і студентів дедалі більше сил і часу відводиться на створення і презен­тацію образу, потрібного для успіху в конкурсах на отримання ґрантів, стипендій. Звідси - розквіт. саме тих соціальних технологій, що адекватні симуляції компетентності. Студентів спонукає прагнення не до істинного, а вигідного знання. [.] соціальні інститути, втрачаючи владу над індиві­дом, стають образом, включеним у гру образів. [.] Віртуалізу- ючись, суспільство не зникає, але перевизначається» [.]

«.Інтернет - середовище віртуальних спілок, альтернативних реальному суспільству. [.] Спілкування через Інтернет якраз привабливе знеособленістю, а ще більше - можливістю конструювати й трансформувати віртуальну особистість. [.] Нові нерівності виникають як наслідок конкуренції образів-стилізацій».

[.] «В епоху віртуалізації суспільства імперія - це імперія образів, що значущіші для зовнішньої могутності, ніж велика територія, промисловість чи велика армія, і це образ імперії, який значущіший для внутрішньої консолідації, ніж жорсткий контроль за виконанням законів чи розподілом ресурсів». [.] «Віртуальна імперія - принципово нова форма політичної інтеґрації й мобілізації економічних ресурсів».