Філософія стала закономірним результатом розвитку всієї попередньої європейської філософії

В основі світу лежить ідеальне начало - "ідеальна ідея ", основними рисами якої є активний і діяльний характер, постійний рух і розвиток. Георг Геґель

Мислення не може існувати поза людиною і незалежно від неї, тому що воно нерозривно зв яза-не з діяльністю людського мозку, з матеріальними процесами.

Філософія стала закономірним результатом розвитку всієї попередньої європейської філософії Органічно увібравши в себе вихідну проблематику та найважливіші досягнення попередніх фічософів, вона надала їм нового звучання, нової інтерпретації та оригінального вирішення. Німецька класична філософія збагатила європейську культуру цілою низкою ідейних надбань, без яких неможливо уявити собі сучасну інтелектуальну ситуацію в суспільстві.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

7.1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії.

7.2. Іммануїл Кант - засновник німецької класичної філософії. Основні ідеї І. Канта.

7.3. Філософські ідеї І.-Г.Фіхте та Ф.-В.-Й.Шбллінґа.

7.4. Філософія Геґеля як найвище досягнення німецької класичної філософії.

7.5. Антропологічний принцип філософії Л.Фейербаха.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

* АПРІОРНИЙ ТА АПОСТЕРІОРНИЙ - дослівно: "переддосвідний" та "після-досвідний"; поняття філософіїІ.Канта, який вважав, що задля пізнання людському розуму потрібні його власні форми, які передують пізнанню, а тому постають апріорними; все, що проходить через досвід, набуває рис не просто інтелектуальних форм, а знання, яке, отже, завжди апостеріорне.

* ДРУГА РЕФЛЕКСІЯ (або "РЕФЛЕКСІЯ РЕФЛЕКСІЇ") - за Г.Геґелем, той рівень самоусвідомлення думки, коли вона фіксує не реальність, а лише свої власні акти, висвітлюючи поле свого "чистого " споглядання; саме така рефлексія здатна усвідомлювати себе як єдине та всеохоплююче середовище будь-якого змісту, а логікою другої рефлексії може бути лише логіка самовідрізняння та самопоєднання - логіка внутрішніх суперечностей, тобто діалектична логіка.

■ ПРЕДМЕТ (мислення і пізнання) - частина об'єкта, яка виділена, помічена та відмічена людиною через віднесення її до певних еталонних систем відліку та визначеності; через це той же самий об 'єкт може поставати у визначеннях різних предметів для різних галузей пізнання.

РОЗВИТОК - за Геґелем, такий тип зв'язку, який резюмує, підсумовує усі можливі зв'язки та взаємодії дійсності, тобто це є "зв'язок усіх зв'язків"; тому лінія розвитку найбагатша за змістом від будь-яких інших типів зв'язку, а тому пізнання розвитку ущільнює пізнання, робить його більш насиченим та ефективним. -*■ СИСТЕМА ЗНАННЯ - за Геґелем, будь-яке знання, що претендує на істинне, має бути системно впорядкованим, адже пише при цьому воно постане позбавленим однобокості та випадковості; взаємний зв 'язок усіх компонентів знання не лише робить знання надійнішим, а й доступним для перевірок.

■ СУБСТАНЦІЯ - СУБ'ЄКТ'- основна характеристика абсолютної ідеї у філософ її Т.Г еї еля, оскільки остання не лише все включає у свій зміст, а й постає єдиним джерелом руху та активності.

■ Я і ТИ - відношення, яке у філософії Л.Фейербаха постає єдиною справжньою основою та умовою людського спілкування: лише тоді, коли ми бачимо у співбесіднику "Ти", тобто принципово рівне та споріднене нашому "Я", можливий справжній, виправданий діалог міме людьми.