<<
>>

Вивчення матеріалу попередніх розділів засвідчило, що людина може набути власне людських якостей лише шляхом включення в соціально-культурні процеси. Проте

Культура - це набуття розумною істотою здатності ставити будь-які цілі взагалі.

Іммануїл Кант

Найважливішим успіхом сучасної цивілізації, який визначив усі останні її досягнення, є те, що вона дала могутній імпульс до розгортання промислової, наукової і технічної революцій.

Ауреліо Печчеі

Вивчення матеріалу попередніх розділів засвідчило, що людина може набути власне людських якостей лише шляхом включення в соціально-культурні процеси. Проте в XX cm. явище культури несподівано опинилося в центрі гострих культурологічних, соціологічних та філософських дискусій. Врешті з 'ясувшюся, що це явище є надзвичайно скпадним, а по відношенню до людини та суспільства - майже все охоплюючим. Але саме в культурі концентруються найперші прояви та найважливіші досягнення людини. При цьому розвиток культури приводить до появи цивілізаційного процесу. Але цивілізація і культура вступають між собою у складні відношення, елементом яких постає і проблема зв 'язків національних культур та світової культури. Філософське осмислення цього кола питань є необхідним для розуміння сучасного суспільства.

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні

^ причини суттєвого загострення питання про сутність культури у XIX - XX ст.; (^СуТТєві ознаки культури; суттєві ознаки цивілізації; основні аспекти співвідношення національних культур та світової культури; ^ особливості глобальних проблем сучасної цивілізації.

використовувати суттєві ознаки культури для аналізу

сучасних соціальних процесів;

■ співвідносити між собою основні ознаки цивілізації та пояснювати їх прикладами; ^ аналізувати основні аспекти співвідношення культури та цивілізації;

■ виявляти в сучасному житті прояви глобальних проблем сучасності та взаємини світової культури із національними.

♦ роль культури в русі соціальної історії та в житті окремої людини;

♦ відмінності сучасного культурно-історичного процесу від попереднього;

♦ складності взаємозв'язку між культурою та цивілізацією;

♦ складності аналізу співвідношення світової культури та загальнолюдських цінностей із розвитком та процесами національних культур;

♦ особливості та значущість глобальних проблем сучасної цивілізації.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

20.1.

Причини загострення питання про культуру наприкінці XIX - в перший половині XX ст. Суттєві ознаки культури.

20.2. Поняття цивілізації. Взаємозв'язок культури та цивілізації.

20.3. Національні культури та культура загальнолюдська.

20.4. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

* КУЛЬТУРА - сфера найпершого та найяскравішого виявлення людини, її суттєвих характеристик і можливостей - та частина дійсності, яка перетворена людиною, але в якій людські творчі можливості проявились із найбільшим ступенем повноти, досконалості та виразності, внаслідок чого культура постає носієм виявлень людини як людини, тобто сферою найперших та найвищих цінностей, ідеалів, сенсів.

* "МОРФОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ"- поняття, що виражає серцевину культурологічної концепції О. Шпенглера: культура - це явище принципово єдине, тому вся культура певного народу пронизана єдиним початком або єдиною вихідною формою; дослідити та зрозуміти культуру можна лише шляхом виділення цієї форми та відслідковування її видозмін.

¥ ЦИВІЛІЗАЦІЯ- стан функціонування суспільства, що виникає на основі певних досягнень в розвитку культури; цивілізація пов язана із будуванням міст, із виникненням письма та держави, із виготовленням та використанням металів, тому вона суттєво стабілізує суспільну історію; але внаслідок неспівпадіння вихідних спрямувань цивілізаційних та культурних процесів, між: культурою та цивілізацією можливі не лише взаємні впливи та стимулювання, а й конфлікти

*■ ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ - такі проблеми, що виникли внаслідок суттєвого зростання можливостей людського впливу на природу: у XX cm. масштаби людських дій стали дорівнювати масштабам планетних природних процесів, але ці дії досить часто руйнують природу, ставлячи під загрозу саме людське існування на планеті.

<< | >>
Источник: Петрушенко В.Л.. Філософія. Навчальний посібник. – ТзОВ НВФ "Магнолія плюс",2006. – 243 с.. 2006

Еще по теме Вивчення матеріалу попередніх розділів засвідчило, що людина може набути власне людських якостей лише шляхом включення в соціально-культурні процеси. Проте:

  1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей
  2. 19.1. Онтологія соціального. Поняття та зміст соціальних якостей
  3. Всебічне осмислення того, що людські умови життєдіяльності, так само як і людські якості, процеси культури та соціальні процеси не виникають стихійно, як просте продовження природних, достатньо гостро ставить перед людиною проблему винайдення виправданих, надійних або ж, принаймні, оптимальних способів продукування, збереження та організації функціонування умов людського буття.
  4. Зарубіжна філософія XX ст. у багатьох відношеннях являє собою своєрідне і цікаве явище: на відміну від попередніх епох розвитку європейської філософії, вона активізує і широко використовує не лише останні, найновіші концепції та здобутки, а, фактично, усю попередню історію фйюсофії
  5. 13.4. Співвідношення в людині природного, соціального,персонального та транцендентного.Вихідні цінності людського буття
  6. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах
  7. 13.1. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  8. 13.3. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини
  9. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини
  10. Діяльність та екзистенціали людського буття. Структура людської діяльності та сутнісні сили людини.
  11. Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу
  12. 14.1. Співвідношення понять "людина - індивід -особа - особистість - індивідуальність". Вихідні цінності людського буття
  13. XX століття особливо гостро поставило питання про буттєві засади людини, що спричинило підвищення інтересу до різних форм людського самовиявлення та самоусвідомлення.
  14. Людська особистість (персональність) постає внутрішньою концентрацією людського початку в людині, тому звернення до її аналізу є необхідним і виправданим