Philosophy ©

phil@lecture.center

<<

Ящук Т.I.. Філософія історії: Курс лекцій. Навчальний посібник. — K.: Либідь,2004. - 536 с.. 2004

Нова книжка доктора філософських наук, професора Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка Т. 1. Ящук — це розроблений та апробований курс, у якому питання філософії історії авторка розглядає як у загальнофілософському й історичному аспекті, так і проблемно, аналізуючи доробок найвідоміших і найзнаковіших постатей переважно європейських та американських філософів від часів античності до сьогодення. Посібник розраховано на студентів гуманітарних спеціальностей, а також він буде корисним для всіх, кого глибоко цікавлять питання, пов’язані з проблемою призначення людини та долею всього людства.

<< |

Сутність та ЗАВДАННЯ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ: ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ. ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТУ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ

Роздуми наших часів про смисл історії та її закони, прагнення прояснити власне становище в ній, визначитися стосовно можливостей участі чи неучасті

Історична свідомість

Лекція 1 Філософія історії: поняття та предмет. Формування предмету філософії історії філософії історії. І тільки для філософії важливим є питання про те, чи історичний розум сам є історичний.

1.1.2. Філософія історії як теоретична дисципліна

1.1.3. Предмет філософії історії

Лекція 2 ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ

1.2.1. Дисциплінарні межі філософії історії

1.2.2. Філософія історії в сучасному світі

Еволюція історичної свідомості. Головні ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ

Лекція З ПОСТАННЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ. АНТИЧНА ІСТОРІОГРАФІЯ

Міфолопчна свідомість.

2.3.2. «Природний історизм» античної філософії. Давньогрецька історіографія

Народження науки історії. Геродот

В Становлення наукового методу. Фукідід.

Тацит Корнелій

Євсевій Кесарійський

ІСТОРИЗАЦІЯ СВІДОМОСТІ В ДОБУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Християнська теологія історії

2 4 2 Погляд на історію в добу Відродження

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ ЯК ЯВИЩЕ НОВОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

2.5.1. Історична думка XVII ст. Ідея «Нової науки» Дж. Віко

2.5.2. Філософія історії в епоху Просвітництва. Мистецтво писати історію

2.5.3. Німецька класична філософія. Концепція універсального історичного процесу Геґеля

2.5.4. Теорія історичного процесу К. Маркса

2.5.5. Позитивістські спроби піднести історію до рангу науки

НОВА ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ ПРО СУТНІСТЬ ІСТОРИЧНОГО У ФІЛОСОФІЇ ІСТОРІЇ КІНЦЯ XIX-XX CT. КРИТИЧНА ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

2.6.1. Народження критичної філософії історії

2.6.2. Історизм як продукт новоєвропейської раціональності

2.6.3. «Ідея історії» Р. Колінґвуда

2.6.4. Онтологія історичного М. Гайдеґера

2.6.6. Особливості сучасного історичного дискурсу. Постмодерністська критика історицистської раціональності

ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФСЬКО-ІСТОРИЧНА ДУМКА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФІЛОСОФСЬКОМУ КОНТЕКСТІ

Літописна історія

2.7.1. Витоки історичної думки в Україні

2.7.2. Історіографія XVIII — початку XIX ст. в Україні: від літописної до наукової історії

2.7.3. Вплив філософії І. Канта, Й. Ґ. Фіхте, Ґ. В. Ф. Геґеля, Ф. В. Й. Шелінґа на формування філософсько-історичної думки в Україні

2.7.4. Дидактична спрямованість історичної науки в другій половині XIX — на початку XX ст.

ЛІТЕРАТУРА

Ключові терміни

Проблема єдності та багатоманітності всесвітньої історії. Культурно-цивілізаційні типології суспільств

Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу.

3.8.1. Єдність та багатоманітність історії як філософсько- історична проблема. Еволюція філософських уявлень про єдність людства та історичного процесу

3.8.2. Історія як розгортання світового духу (філософська концепція Ґ. В. Ф. Геґеля)

3.8.3. Обґрунтування К. Марксом ідеї всесвітньої історії. Формаційна модель історичного процесу

3.8.4. Питання єдності всесвітньої історії, її смислу та мети в філософії екзистенціалізму (К. Ясперс)

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ІСНУВАННЯ ЄДИНОЇ ЛОГІКИ ТА ЕТАПІВ ВСЕСВІТНЬО-ІСТОРИЧНОГО ПРОЦЕСУ. КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНА МОДЕЛЬ ТИПОЛОГІЇ ІСТОРИЧНИХ СИСТЕМ

3.9.1. Заперечення ідеї єдності історичного процесу (М. Данилевський, О. Шпенґлер)

3.9.2. Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі

Соціокультурні суперсистеми Пітіріма Сорокіна

3.9.5. Концепція «зіткнення цивілізацій» С. Гантінґтона

Проблема спрямованості історичного ПРОЦЕСУ, ІДЕЯ ПОСТУПУ В ІСТОРІЇ

Лінійні та циклічні моделі історії.

ЛІНІЙНІ ТА ЦИКЛІЧНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ. РОЗВИТОК, ПОСТУП, ЕВОЛЮЦІЯ

4.10.1. Лінійні та циклічні моделі історії

4.10.2. Тричастинна періодизація історії

4.10.3. Темпоралізація утопії. Від історії походження до історії майбутнього

4.10.5. Еволюціонізм і неоеволюціонізм про універсальність суспільної еволюції

4.10.6. Постановка питання про «кінець історії» в новітній філософії

ЦИКЛІЧНІ МОДЕЛІ ІСТОРІЇ

4.11.1. Ідея історичного кругообігу. Циклізм моделей історії у філософії й історіографії Античності та Середньовіччя

4.11.2. Історичні цикли в моделі історії Дж. Віко

4.11.3. Ідея циклічного історичного часу в культурно-цивілізаційних концепціях XX ст.

Людина та історія. Проблема суб’єкта історичного процесу

Еволюція поглядів на місце та роль людини в історії: Античність і Середньовіччя.

ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА МІСЦЕ Й РОЛЬ ЛЮДИНИ В ІСТОРІЇ: АНТИЧНІСТЬ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

5.12.1. Детермінізм і воля людини: конкурентні теорії

5.12.2. Поняття долі в античній філософії

5.12.3. Постановка питання про свободуволі в середньовічній християнській теології історії

5.12.4. Філософія Відродження: нове бачення місця та ролі людини, її можливостей у визначенні своєї долі

ІСТОРІЯ ЯК ВИТВІР людини. суб’єкт історії

5.13.1. Пошук у філософії Нового часу нових підстав історичного самопокладання. Просвітництво: людина як дійсна основа історії, її міра та предмет

5.13.2. Від онтології субстанції — до онтології суб’єкта в німецькому ідеалізмі XVIII — початку XIX ст.

5.13.3. Сучасна практична філософія про комунікативний характер свободи волі

ВІДКРИТТЯ МАС

5.14.1. Поняття народ, маса, натовп

5.14.2. Проблема атомізації суспільства та «бунту мас» у XX ст.

5.14.3. Маси й тоталітаризм

Смисл історії

СМИСЛ ІСТОРІЇ ЯК ФІЛОСОФСЬКО-СВІТОГЛЯДНА ПРОБЛЕМА. КЛАСИКА ТА СУЧАСНІСТЬ: ДВА ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ СМИСЛУ ІСТОРІЇ

6.15.1. Філософсько-світоглядний зміст проблеми смислу історії

6.15.2. Опозиція двох парадигм у розробці проблеми смислу історії

ЦІННОСТІ ІСТОРІЇ ТА ЦІННОСТІ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ. СВОБОДА, ВИБІР, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

6.16.1. Цінності історії та цінності людського існування

6.16.2. Проблема свободи історичного вибору у філософії історії. Свобода та відповідальність

ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

ЛІТЕРАТУРА

Книги и учебники по дисциплине Современные философские исследования:

- Основы философии - Современные философские исследования -

- Аксиология - Герменевтика - Гносеология - История философии - Логика - Онтология и теория познания - Основы философии - Политическая философия - Социальная философия - Философия образования - Философия права - Философия религии - Этика, эстетика - Lecture.Center

Philosophy

Philosophy ©

phil@lecture.center